Вступ
Розмови про реформу фахових видань категорії «Б» почались ще навесні 2025 року. Вже тоді було зрозуміло: система потребує оновлення, вимоги застаріли, а якість частини журналів викликала серйозні питання. МОН розпочало розробку нового Порядку, однак процес затягнувся — документ довго погоджували, редагували, переносили.
Паралельно з цим МОН призупинило прийом нових журналів до Переліку категорії «Б» — допоки нові вимоги не будуть офіційно затверджені. Це означало, що видання, які хотіли потрапити до Переліку, просто чекали у підвішеному стані.
Нові вимоги з’явились лише в лютому 2026 року: наказом № 56 від 19 січня МОН затвердило оновлений Порядок і дало журналам перехідний період до 1 червня 2026 року на підготовку та подачу заявок. Ми детально аналізували ці вимоги, давали прогнози щодо того, скільки видань пройде відбір і що чекає науковців — все це в нашій попередній статті: Нові вимоги до фахових видань категорії Б 2026: що чекає на фахові журнали.
16 червня 2026 року МОН оприлюднило результати. І реальність виявилась несподіваною.
У цій статті розбираємо:
Передісторія: чому МОН вирішило перезапустити систему
Реформа категорії «Б» не виникла на порожньому місці. Розмови про те, що систему треба оновлювати, велись ще з весни 2025 року — і причин для цього було дві.
Перша — журнали-шараги. Частина видань категорії «Б» перетворилась на справжні фабрики публікацій: приймали необмежену кількість статей, фактично без рецензування, суто за гроші. І таких журналів було небагато — проте МОН підрахувало, що видання, які зрештою не пройшли новий відбір, у 2025 році продукували понад 28% усього наукового контенту категорії «Б». Тобто майже третина всіх публікацій виходила в журналах сумнівної якості. Саме цю лазівку МОН і вирішило прикрити.
Друга — міжнародний престиж. Стратегічна мета МОН — збільшити кількість українських журналів у Scopus та Web of Science. Це питання репутації країни на міжнародній науковій арені. Поки частина «фахових» видань публікує статті потоком без жодних стандартів — жоден серйозний міжнародний індекс їх не візьме. Підняти якість категорії «Б» — означає підготувати ґрунт для інтеграції в глобальну науку.
Паралельно з розробкою нових вимог МОН призупинило прийом нових журналів до Переліку — допоки документ не буде затверджено. Чекали довго: новий Порядок з’явився лише 19 січня 2026 року (наказ № 56).
Що змінили ключово:
- Склад редколегії: мінімум 9 вчених, з них щонайменше 2 іноземці; кожен член має мати публікації у Scopus/WoS за останні 5 років;
- DOI для кожної статті;
- Вимоги до сайту: двомовний (українська + англійська), HTTPS, прозора APC-політика; а також — обов’язкова політика щодо використання штучного інтелекту. Це пряма відповідь на Закон №4742-IX «Про академічну доброчесність», який набрав чинності 1 лютого 2026 року;
- Бальна система оцінювання: максимум 30 балів, мінімальний поріг для входу — 9 балів (30%);
- Обмеження на зростання обсягу: не більше +50% статей на рік порівняно з попереднім роком.
Журналам дали перехідний період до 1 червня 2026 року і вікно для подачі заявок — з лютого по квітень 2026 року через систему URIS.
Прогнози vs реальність: що справдилось, а що — ні
У лютому 2026 року, одразу після виходу нового Порядку, ми детально аналізували ситуацію і давали прогнози — що буде з журналами, скільки їх залишиться, чого чекати науковцям. Тепер, коли МОН оприлюднило результати, можна чесно звірити очікування з реальністю.
| Що прогнозували (лютий 2026) | Що сталося насправді (червень 2026) |
|---|---|
| Відбір пройдуть лише 10–20% видань | До Переліку включено ~1 289 журналів — це понад 90% від тих, хто подав заявки |
| Залишиться 140–280 журналів | Залишилось у ~5–9 разів більше |
| Виключать 80–90% видань | Отримали відмову лише ~7% |
| Масові журнали (100+ статей на випуск) не пройдуть | Підтвердилось — саме такі видання склали основну частину відмов |
| Можливий організаційний колапс | МОН впоралось: Комісія завершила розгляд до 10 червня 2026 |
| Черги на публікацію зростуть до 4–12 місяців | Реальну картину побачимо згодом — зараз багато журналів ще не відкрили прийом нових статей |
| Вартість публікації зросте до $100–200 за статтю | Різкого стрибка не відбулось, але журнали в середньому підняли ціни на 500–1 000 грн |
| Наступний прийом заявок — 2029 рік | Підтвердилось — нові журнали не з'являться до 2029 |
Чому реальність виявилась м'якшою?
Чесно кажучи, ми орієнтувались на гірший сценарій — і не просто так. Ми працюємо на різних ринках і бачили аналогічну реформу в Казахстані, де МОН РК залишив лише близько 150 журналів на всю країну. Наслідки були болючими: черги на публікацію розтяглись до 6–16 місяців, вартість зросла в рази, науковці опинились у ситуації реального дефіциту. Саме тому ми прогнозували схожий сценарій для України.
Судячи з результатів, МОН, очевидно, врахував цей досвід — і свідомо обрав м’якший підхід до першого відбору. Це правильне рішення, яке дозволило уникнути колапсу системи.
Що таки справдилось
Масові журнали-шараги дійсно вилетіли. Видання, які не потрапили до Переліку, у 2025 році продукували понад 28% усього наукового контенту категорії «Б» — і саме вони склали основну частину відмов.
Заморожування до 2029 підтвердилось повністю. Нові журнали не з’являться мінімум три роки — а це означає, що поступове звуження ринку все одно відбудеться, просто не одноразово, а розтягнуто в часі.
Скільки журналів залишилось і по яких кластерах
Новий Перелік структурований за 14 кластерами — тематичними групами наукових спеціальностей. Розподіл виявився дуже нерівномірним: одні кластери налічують понад 200 журналів, інші — менше 10.
Новий перелік категорії «Б» 2026
Кількість журналів за кластерами • Наказ МОН від 10 червня 2026 • a-articles.com
Що це означає на практиці
Де вибір є — педагогіка, економіка, гуманітарні науки. Три перші кластери разом дають майже 700 журналів — більше половини всього Переліку.
Де вибір обмежений — точні і природничі науки. Фізика (9 журналів), математика (19), енергетика (22), хімія (23) — тут науковці фактично не мають альтернатив.
Медицина і IT — середня зона. По 93–101 журнал — конкуренція за місця вже відчутна.
Право — несподівано добре. 92 журнали для однієї галузі — сильний результат.
Хто вилетів і за що
Офіційно МОН не публікує список відмов — лише новий перелік тих, хто пройшов. Але порівняння старого і нового переліку дозволяє чітко побачити паттерн: вилетіли не випадкові журнали, а цілі видавничі групи, які працювали за однією моделлю — максимальна кількість статей за гроші, мінімальна якість рецензування.
ТОВ «Наукові журнали» / Scientific Alliance
Найбільший і найрезонансніший випадок. ТОВ «Наукові журнали» є частиною холдингу Scientific Alliance, до якого входить компанія Publ Science («Наукові публікації»). Саме дії цієї структури стали ключовою причиною, чому у 2025 році зі Scopus було виключено 11 українських журналів одночасно — безпрецедентний удар по репутації української науки. 2 червня 2025 року МОН офіційним листом № 1/11385-25 за підписом заступника міністра Дениса Курбатова звернувся до всіх ЗВО та наукових установ з вимогою розірвати меморандуми зі структурами, що мають ознаки фабрик статей. На той момент 48 ЗВО, 5 наукових установ та окремі академії були підписантами таких меморандумів. Строк — до 10 червня 2025 року.
Ознайомитись з офіційним листом МОН можна за by reference.
Саме цей скандал став одним із ключових тригерів для розробки нового Порядку — наказу №56. МОН вирішив прибрати ґрунт під ногами у таких структур системно, а не точково.
Саме компанія «Наукові публікації» (Publ Science) стоїть за одним із найгучніших скандалів у науковому видавництві України 2024 року — ситуацією з журналом Scientific Herald of Uzhhorod University. Series «Physics». Журнал було виведено в Scopus за допомогою цієї компанії, про що свідчить підписаний меморандум з Ужгородським університетом. Компанія активно працювала на ринку Казахстану і роками набирала замовлення на публікації у Scopus-журналах, які просто не могла виконати. На той момент проти неї вже масово подавали позови в судах Казахстану — науковці, які заплатили за публікацію, але не отримали обіцяного результату.
Щоб закрити зобов’язання перед клієнтами й уникнути нових претензій, компанія скористалась журналом, який технічно відповідав вимогам казахських авторів — високий квартиль, індексація в Scopus. У липні 2024 року в цьому виданні фізичного профілю раптово з’явилось понад 500 статей казахських науковців з абсолютно різних спеціальностей, які не мали жодного відношення до фізики.
Scopus відреагував швидко: журнал було виключено з бази. Сотні науковців, які роками чекали захисту дисертацій, залишились і без публікації, і без грошей. Статті видалені, захисти зірвані, компанія від відповідальності ухилилась.
У новому переліку категорії «Б» — жодного журналу цієї мережі.
Видавнича група «Наукові перспективи»
Мабуть, найбільш показовий кейс з точки зору того, проти чого саме була спрямована реформа.
«Наукові перспективи» були фактично рекордсменом за обсягом публікацій у категорії «Б» — більшість їхніх журналів виходила з 100–200 і більше статей у кожному випуску. Для порівняння: у якісних міжнародних журналах типовий випуск містить 10–25 статей. Така кількість фізично унеможливлює повноцінне рецензування — це був конвеєр, а не науковий журнал.
«Наукові перспективи» виступали співзасновником у низці видань разом із університетами та громадськими організаціями — що давало їм академічний вигляд. Але нові вимоги включали обмеження: не більше +50% статей на рік порівняно з попереднім роком. Для видань, що публікували сотні статей щоквартально, це означало або радикальну зміну моделі, або вихід із переліку. Вони вийшли. Всі журнали групи у новому переліку відсутні.
ТОВ «ДКС Центр»
Ще один комерційний видавець, який спеціалізувався на масових публікаціях у сфері економіки, управління та права. Модель та сама: висока пропускна здатність, швидке розміщення, мінімальна наукова редактура. У новому переліку — не представлені.
Загальний паттерн
Всі три видавці працювали за однією логікою: науковий журнал як сервіс публікації, а не як майданчик наукової дискусії. МОН це розуміло — тому нові вимоги включали не лише формальні критерії, а й структурні обмеження на обсяг, щоб зробити фабричну модель економічно нежиттєздатною. Результат: журнали, які у 2025 році продукували понад 28% усього наукового контенту категорії «Б» — у новому переліку відсутні.
Що важливо знати про новий перелік
Перевірити чи є журнал у новому переліку можна на офіційній сторінці МОН: mon.gov.ua — оновлений перелік категорії «Б».
Кілька важливих фактів про структуру нового переліку:
Чинність — з 01 червня 2026 року по 31 травня 2029 року. Тобто наступний відбір відбудеться лише через три роки, і нові журнали до переліку не потраплять раніше цього терміну.
Відкритий доступ — 53% видань працюють у режимі «діамантового» відкритого доступу: автор не платить нічого за публікацію. Ще 95% решти видань декларують безкоштовну публікацію для аспірантів бюджетної форми навчання.
Міжнародна індексація — 22% журналів переліку індексуються в DOAJ.
Якість — 27% видань набрали 15 і більше балів з максимальних 30. Саме вони найближчі до стандартів Scopus і WoS.
Щорічний моніторинг — це не формальність
Ключова новація нового Порядку — включення до переліку більше не є довічною гарантією. МОН запровадив щорічний моніторинг усіх 1 298 журналів. Підставою для виключення з переліку в будь-який момент можуть стати:
- перевищення дозволеного приросту кількості статей — більш ніж на 50% на рік;
- невідповідність складу редколегії вимогам;
- відсутність або невідповідність DOI для статей;
- порушення задекларованої APC-політики;
- порушення принципів академічної доброчесності: фіктивне рецензування, маніпуляції з датами, гострайтинг;
- зв’язки з організаціями, що мають ознаки «фабрик статей»;
- невідповідність сайту вимогам.
Тобто 1 298 журналів — це не фінальна цифра. Частина з них може вилетіти вже за результатами першого моніторингу 2026–2027 років.
Що буде з ринком і вартістю публікацій
Журналів багато — але ринок вже інший
Цифра 1 298 виглядає солідно. Але за нею ховається важлива деталь: видання, які вилетіли з переліку, публікували 28% усього наукового контенту категорії «Б». Тобто майже третина всього обсягу ринку зникла одночасно — і цей попит нікуди не подівся, він просто тисне на журнали що залишились.
При цьому журнали що залишились тепер обмежені: вони не можуть збільшити кількість статей більш ніж на 50% порівняно з минулим роком. Плюс до цього — вимоги до якості статей суттєво зросли. Ті матеріали, які раніше легко проходили рецензування у масових журналах, тепер просто не будуть прийняті.
Ціни: журнали і послуги
Публікаційні внески в журналах вже зросли в середньому на 500–1 000 грн після оновлення переліку — і це лише початок. Журнали з 15+ балами стають преміальними виданнями — там черги ростуть, ціна росте. Журнали з нижчими балами, щоб утриматись у переліку під час моніторингу, будуть змушені інвестувати в якість — ці витрати перекладатимуться на авторів.
Ціни на послуги публікації під ключ та співавторство також зростуть — ми прогнозуємо зростання на рівні 30% протягом найближчого року. Причини прямі: статті тепер потрібно писати значно якісніше, частина журналів активніше прийматиме матеріали англійською, публікаційні внески в журналах зросли.
Моніторинг — це постійна невизначеність
1 298 журналів — не фінальна цифра. Щорічний моніторинг МОН означає, що частина видань вилетить вже за результатами 2026–2027 років. Насамперед під удар потрапляють журнали з низькими балами (9–12 з 30). Для науковця це конкретний ризик: якщо журнал вилітає з переліку до дати захисту — публікація не зараховується.
Заморожування до 2029 — дефіцит відкладено, але не скасовано
Нові журнали до переліку не потраплять мінімум до 2029 року. При цьому кількість аспірантів і здобувачів наукових ступенів не зменшується. Математика проста: попит стабільний, пропозиція обмежена і поступово скорочується через моніторинг. До 2027–2028 років черги на публікацію у якісних виданнях категорії «Б» стануть реальністю.
Що це означає для науковця прямо зараз
Публікуватись у перевірених журналах з запасом часу до захисту — значно розумніше ніж чекати. Ринок ще не перегрівся, черги ще не такі як будуть за рік-два, ціни ще не досягли нової стелі. Хто діє зараз — у виграші. Хто чекає — заплатить більше і отримає менше вибору.
Публікація у категорії «Б» з Академією статей
Незважаючи на всі зміни — Академія статей продовжує надавати повний супровід публікації у виданнях категорії «Б». Ми адаптували нашу роботу під нові вимоги МОН і знаємо, які журнали реально приймають статті зараз, які мають сильну редколегію і які мають достатній запас до наступного моніторингу.
Що входить у послугу:
- написання наукової статті за вашою тематикою та спеціальністю — більше 64 напрямків
- підбір журналу з нового переліку категорії «Б» під вашу тему, спеціальність і терміни захисту
- перевірка на плагіат та ШІ-детекцію відповідно до вимог нового Порядку
- вичитка і наукове редагування тексту
- подання статті до редакції та контроль публікації до виходу номера
Конфіденційність гарантована.
Висновок: шторм відклали, але не скасували
У цій статті ми розглянули повну картину оновлення переліку категорії «Б» — від передісторії реформи до реальних цифр і наслідків для ринку. Відповіли на питання, які зараз турбують більшість українських науковців: скільки журналів залишилось і по яких галузях, хто вилетів і за що, чого чекати від цін і моніторингу, і чи варто публікуватись прямо зараз.
МОН обрав м’який старт. 1 298 журналів замість очікуваних 140–280 — це свідоме рішення не ламати систему одним ударом, а реформувати її поступово. Казахський сценарій з колапсом публікаційного ринку Україні вдалось уникнути.
Але «м’який старт» не означає «нічого не змінилось». Змінилось — і суттєво. 28% усього обсягу публікацій категорії «Б» зникло з ринку одночасно — і цей попит тепер тисне на видання що залишились.
Щорічний моніторинг означає, що реформа не закінчилась — вона тільки почалась. Частина з 1 298 журналів вилетить за результатами перевірок 2026–2027 років. Нові видання до переліку не потраплять до 2029 року. Ціни зростають. Вимоги до якості статей — теж.
Реформа категорії «Б» — це не разова подія. Це початок нової якості української науки. Повільної, непростої — але справжньої.
Тому не зволікайте — замовляйте публікацію у виданні категорії «Б» під ключ поки ринок ще не перегрівся і вибір журналів залишається реальним.
