Журнал категорії «Б» — перший і найважливіший вибір науковця в оновленій системі атестації: саме він визначає, чи дійде дисертація до захисту без затримок.
Коли МОН оприлюднило новий перелік — багато науковців видихнули з полегшенням. 1 298 журналів, вибір є, система не впала. Але радіти зарано.
Включення до переліку категорії «Б» у червні 2026 року — це не гарантія на три роки. Це лише вхідний квиток. Вже до кінця 2026 року МОН проведе першу повторну перевірку видань — і журнали які набрали мінімальні бали, не привели у відповідність редколегію, сайт або порушують обмеження на обсяг публікацій — вилетять з переліку окремим наказом. Детальніше про саму реформу і новий перелік читайте в нашій попередній статті: Категорія Б 2026: перелік оновлено — що змінилось і що це означає для публікацій.
Скільки таких журналів? Якщо дивитись на розподіл балів у новому переліку — йдеться про сотні видань у зоні ризику.
Для науковця це конкретна загроза: опублікуватись у журналі, який є в переліку сьогодні — і виявити що до дати захисту він вже з нього вилетів. Переробляти статтю, шукати новий журнал, чекати ще кілька місяців — це в кращому випадку затримка захисту, в гіршому його зрив.
Саме тому вибір журналу зараз — це не технічне питання «є в переліку чи ні». Це стратегічне рішення, яке треба приймати з розумінням того, як працює моніторинг, і що відрізняє стабільне видання від того, що вилетить наступним.
У цій статті розбираємо:
- Як працює щорічний моніторинг і коли буде перша перевірка;
- Які журнали в зоні ризику і як їх розпізнати;
- Ознаки безпечного видання яке залишиться в переліку до 2029;
- Як обрати правильний журнал і не помилитись.
Як працює щорічний моніторинг і коли буде перша перевірка
Включення до переліку категорії «Б» — це не статус назавжди. Новий Порядок (наказ МОН №56 від 19 січня 2026 року) вперше в історії запровадив щорічний моніторинг усіх видань, що входять до переліку. Це означає, що МОН може виключити журнал у будь-який момент — не чекаючи наступного циклу переєстрації у 2029 році.
Коли відбудеться перша перевірка
Перший щорічний моніторинг відбудеться до кінця 2026 року — тобто вже через кілька місяців після публікації нового переліку. Журнали, які не виконали всіх вимог до 1 червня або порушують умови включення — отримають виключення окремим наказом МОН.
Для науковця це означає просту річ: журнал, що є в переліку сьогодні — може не бути в ньому завтра.
За що виключають під час моніторингу
МОН перевіряє конкретні параметри. Ось підстави для виключення:
Перевищення обсягу публікацій — якщо журнал опублікував більш ніж на 50% статей більше, ніж у попередньому році. Саме цей критерій б’є по журналах, які звикли працювати в режимі конвеєра.
Невідповідність редколегії — мінімум 9 членів, з них щонайменше 2 іноземці, всі з публікаціями у Scopus або WoS за останні 5 років.
Проблеми з DOI — кожна стаття повинна мати DOI. Журнали, що досі не налагодили цей процес повністю — в зоні ризику.
Порушення APC-політики — якщо журнал задекларував безкоштовну публікацію але фактично стягує оплату, або не розкриває реальну вартість.
Порушення академічної доброчесності — фіктивне рецензування, маніпуляції з датами виходу номерів, гострайтинг.
Невідповідність сайту — відсутність двомовності, відсутність політики щодо використання ШІ, неактуальна інформація про редколегію.
Скільки журналів під загрозою
Якщо дивитись на розподіл балів у новому переліку — значна частина видань набрала мінімальні 9–12 балів з 30 можливих. Це журнали, що ледве перетнули поріг входу і не мають запасу міцності. 9 балів з 30 — це 30% від максимуму. Журнал, що набрав мінімум фактично сказав МОН «ми відповідаємо вимогам рівно настільки щоб нас не виключили просто зараз». Це не видання в яке варто вкладати час і гроші.
Зони ризику: які журнали вилетять першими
Не всі 1 298 журналів однаково стабільні. Є чіткі ознаки, які відрізняють видання що залишиться в переліку до 2029 від того що вилетить вже після першої перевірки. Якщо хочете розібратись у деталях реформи — читайте наш детальний розбір: Категорія “Б” 2026: перелік оновлено. Ось профіль журналу який під загрозою.
Ознака 1 — Мінімальні бали при вході
Журнал що набрав 9–12 балів з 30 при вступі до переліку — це тривожний сигнал. Такий результат означає що видання ледве відповідає мінімальним вимогам і не має жодного запасу міцності. Будь-яке порушення під час моніторингу — і воно вилітає.
Для порівняння: журнал з 20+ балами має реальну редколегію, стабільний обсяг, DOI налаштований роками. Навіть якщо МОН знайде дрібне порушення — є час виправити до виключення.
Як перевірити:
Бали кожного журналу вказані в новому наказі МОН. Знайдіть свій журнал і подивіться колонку з балами. Нижче 13 — зона ризику.
Ознака 2 — Різке зростання обсягу у 2026 році
Правило нового Порядку чітке: журнал не може збільшити кількість статей більш ніж на 50% порівняно з попереднім роком. МОН рахує від 2026 року — тому перший реальний ризик виникне якщо видання у другому півріччі 2026 різко наростить обсяг намагаючись закрити накопичені зобов’язання перед авторами.
Як перевірити:
Подивіться архів журналу за перші номери 2026 року. Якщо випуск містить 80–150+ статей — це сигнал що журнал не збирається сповільнюватись і правило +50% стане для нього проблемою вже до кінця року.
Ознака 3 — Низька якість статей у випусках
МОН під час моніторингу аналізує зміст випусків. Якщо журнал систематично публікує матеріали без реальних наукових результатів — без власного дослідження, без даних, без висновків що спираються на докази — це пряма підстава для виключення.
Як перевірити самостійно:
Структура IMRAD — якісна наукова стаття має чітку структуру: вступ, методи, результати, обговорення. Якщо стаття — суцільний текст без розділів або є лише «вступ — основна частина — висновки» без методології та результатів — це не наукова стаття, це есе.
Список літератури — менше 15 джерел для емпіричного дослідження це мало. Якщо більшість джерел — підручники і монографії 10–15-річної давності без жодної публікації зі Scopus або WoS — журнал не інтегрований у міжнародний науковий дискурс. Якісна стаття має 25–40 джерел зі свіжими міжнародними публікаціями.
Відповідність профілю — якщо в журналі педагогічного профілю раптом з’являються статті з економіки чи права — це ознака що редакція приймає все підряд.
Ознака 4 — Проблеми з DOI
DOI — це не просто технічна вимога. Це міжнародний ідентифікатор який підтверджує що стаття реально існує і індексується. Журнали що реєстрували DOI поспіхом лише щоб пройти відбір — часто мають неповну базу: частина старих статей без DOI, затримки в реєстрації нових.
Як перевірити:
Візьміть кілька статей з останніх номерів і перевірте їх через doi.org. Якщо DOI не резолвиться або веде на помилку — журнал має проблеми з інфраструктурою які МОН побачить під час моніторингу.
Ознака 5 — Редколегія що перестала відповідати вимогам
Вимога Порядку: кожен член редколегії повинен мати мінімум 3 публікації за останні 5 років у Scopus або WoS у щонайменше двох різних виданнях. Частина журналів виконала цю вимогу формально при вступі — але якщо хтось із членів редколегії вибув або просто перестав публікуватись — журнал автоматично порушує вимогу. Особлива увага — іноземні члени редколегії: журнали що додали двох іноземців «для галочки» будуть першими на лінії вогню при моніторингу.
Як перевірити:
Відкрийте сторінку редколегії журналу і введіть кілька імен у Scopus. Якщо остання публікація члена редколегії датована 2019–2020 роком — це формальна присутність, а не реальна участь.
Ознака 6 — Висока концентрація авторів з однієї установи
Новий Порядок прямо заохочує різноманітність авторського складу — журнали де частка авторів з однієї установи не перевищує 50% отримують 2 додаткових бали, а де не перевищує 25% — 3 бали. Журнал де 70–80% авторів з одного університету не отримує жодного балу за цим критерієм і виглядає як «кишеньковий» журнал конкретного ЗВО. При моніторингу така концентрація — сигнал для МОН що журнал не виконує функцію загальнонаціонального фахового видання.
Як перевірити:
Перегляньте афіліації авторів у кількох останніх номерах. Якщо більшість — один і той самий університет, журнал має проблему з різноманітністю авторського складу.
Ознака 7 — Відсутність або мінімальна частка іноземних авторів
Частка іноземних авторів — один із ключових показників бальної системи: понад 10% дає 1 бал, понад 25% — 3 бали. Журнал де іноземних авторів немає взагалі або їх менше 5% — набирає нуль балів за цим критерієм і сигналізує МОН що видання залишається суто локальним без жодної міжнародної інтеграції. Це особливо критично для журналів, що набрали мінімальні бали при вході — кожен недобраний бал може стати вирішальним при моніторингу.
Як перевірити:
Перегляньте афіліації авторів у останніх 2–3 номерах. Якщо всі автори з українських установ — журнал не набирає балів за міжнародністю і ризикує опинитись у нижній частині рейтингу при наступному оцінюванні.
Ознака 8 — Невідповідність задекларованої APC-політики
Новий Порядок зобов’язав усі журнали чітко декларувати свою APC-політику — скільки коштує публікація, на якому етапі стягується оплата, або підтвердження що публікація безкоштовна. Окремо — безкоштовна публікація для аспірантів бюджетної форми навчання дає журналу 3 додаткових бали. Порушення цієї політики є прямою підставою для претензій з боку МОН під час моніторингу.
Як перевірити:
Знайдіть на сайті журналу розділ про APC або вартість публікації. Порівняйте задекларовані умови з реальними — зателефонуйте або напишіть до редакції як потенційний автор і запитайте вартість. Якщо відповідь відрізняється від того що написано на сайті — журнал порушує власну задекларовану політику.
Узагальнений профіль ризикового журналу
Журнал під загрозою виключення виглядає так: набрав 9–13 балів при вступі, публікує 60+ статей на випуск, статті без структури IMRAD і з мінімальними списками літератури, DOI є але не завжди працює, редколегія оновлена формально, 70%+ авторів з одного університету, іноземних авторів практично немає, APC-політика непрозора. Якщо ваш журнал відповідає трьом і більше з цих ознак — варто серйозно замислитись чи варто публікуватись саме там. Такий журнал категорії Б краще оминути ще на етапі вибору теми та видання.
Ознаки безпечного журналу який залишиться в переліку до 2029
Якщо попередній розділ — це список червоних прапорців, то тут — ознаки журналу в який варто вкладати час і гроші. Журнал що відповідає більшості з цих критеріїв має реальні шанси не просто залишитись в переліку до 2029 — а й підвищити свій бал при наступному оцінюванні.
Ознака 1 — 15 і більше балів при вході
Журнал що набрав 15+ балів з 30 — це видання з реальним запасом міцності. Воно не просто пройшло поріг, воно має конкретні переваги: міжнародних авторів, цитованість у Scopus або WoS, різноманітний авторський склад. 27% журналів нового переліку набрали 15+ балів — це приблизно 350 видань що формують преміальний сегмент категорії «Б».
Як перевірити:
Знайдіть журнал у новому наказі МОН і подивіться на бали. 15–20 — добре, 20+ — відмінно.
Ознака 2 — Стабільний і помірний обсяг публікацій
Журнал що публікує 15–40 статей на випуск і робить це регулярно протягом кількох років — це видання з реальним рецензуванням. Такий обсяг означає, що редколегія фізично може перевірити кожну роботу. Це також означає що правило +50% на рік не є для нього загрозою.
Як перевірити:
Перегляньте архів останніх 3–4 номерів. Якщо кількість статей стабільна і не перевищує 40 на випуск — журнал працює в здоровому режимі.
Ознака 3 — Якісні статті зі структурою IMRAD
Відкрийте кілька статей з останніх номерів — якісний журнал одразу впізнається по тому що публікує. Стаття має чітку структуру IMRAD: вступ з постановкою проблеми, методи дослідження, результати з даними, обговорення і висновки що спираються на докази а не на загальні міркування. Список літератури у якісній статті — 25–40 джерел серед яких є свіжі публікації зі Scopus або WoS не старші 5 років. Додатковий сигнал якості — наявність розгорнутого англійського резюме з ключовими словами.
Як перевірити:
Відкрийте 2–3 статті з різних тематик останнього номера. Є IMRAD, 25+ джерел зі свіжими міжнародними публікаціями, розгорнуте англійське резюме — журнал дотримується наукових стандартів.
Ознака 4 — Реальна міжнародна редколегія
Не формальна присутність двох іноземців «для галочки» — а редактори і рецензенти що реально публікуються у міжнародних виданнях і мають актуальний Scopus-профіль. Такі журнали зазвичай мають англомовну версію сайту яка реально оновлюється.
Як перевірити:
Відкрийте сторінку редколегії і введіть 2–3 імені іноземних членів у Scopus. Якщо їхні останні публікації датовані 2023–2025 роком — редколегія жива і активна.
Ознака 5 — Цитованість статей у Scopus або WoS
Це найсильніший бальний критерій: понад 10% статей журналу цитуються у Scopus або WoS — 2 бали, понад 25% — 4 бали. Журнал з реальною цитованістю — це видання яке читають і на яке посилаються. Це не можна підробити і не можна набрати за один рік.
Як перевірити:
Знайдіть журнал у Scopus Source List або Web of Science Master Journal List. Якщо він там є або мав там присутність — цитованість реальна.
Ознака 6 — Різноманітний географічний склад авторів
Журнал, де регулярно публікуються автори з різних українських університетів, і є іноземні автори — це видання з реальним науковим авторитетом. Частка іноземних авторів понад 25% дає журналу 3 бали — і одночасно є сигналом що видання відоме за межами України.
Як перевірити:
Подивіться афіліації авторів у кількох останніх номерах. Різні українські міста, плюс хоча б кілька іноземних установ — хороший знак.
Ознака 7 — Прозора і чесна APC-політика
Журнал, що чітко вказує вартість публікації на сайті, пропонує безкоштовну публікацію для аспірантів бюджетної форми, і не відступає від задекларованих умов — це видання, що дорожить своєю репутацією. Безкоштовна публікація для аспірантів дає журналу 3 додаткових бали — тобто видання, що підтримує молодих науковців одночасно підтримує і свою позицію в рейтингу.
Як перевірити:
Знайдіть на сайті розділ про вартість публікації. Умови чітко прописані, є окрема згадка про аспірантів бюджетної форми — гарний знак.
Ознака 8 — DOI працює і є на всіх статтях
Журнал, де кожна стаття має робочий DOI, що веде на актуальну сторінку з метаданими — це видання з налагодженою технічною інфраструктурою. Саме через DOI стаття потрапляє в міжнародні бази, через DOI її знаходять і цитують.
Як перевірити:
Візьміть кілька статей з різних номерів і перевірте їх через doi.org. Всі резолвляться і ведуть на правильну сторінку — журнал дотримується стандартів.
Ознака 9 — Індексація в DOAJ
22% журналів нового переліку індексуються в DOAJ — це міжнародна директорія журналів відкритого доступу, яка має власні жорсткі критерії включення: прозорість, дотримання публікаційної етики, відсутність зв’язків з фабриками статей. Журнал, що є в DOAJ вже пройшов незалежну міжнародну перевірку.
Як перевірити:
Введіть назву журналу на doaj.org. Є в переліку — додатковий рівень довіри.
Узагальнений профіль безпечного журналу
Безпечний журнал виглядає так: 15+ балів у новому наказі, 15–40 статей на випуск, стабільний обсяг роками, якісні статті зі структурою IMRAD і міжнародними джерелами, активна редколегія з актуальними Scopus-профілями, іноземні автори є регулярно, DOI працює на всіх статтях, APC-політика прозора і виконується, бажано — є в DOAJ. Такий журнал не боїться моніторингу. Він до нього готовий. Саме такий журнал категорії «Б» варто розглядати в першу чергу під час підготовки статті до захисту.
Як не помилитись з вибором — і що робити прямо зараз
Реформа категорії «Б» зробила вибір журналу значно складнішим завданням, ніж раніше. Раніше достатньо було перевірити чи є журнал у переліку МОН. Тепер цього мало — потрібно розуміти скільки балів він набрав, яка динаміка його обсягу, наскільки активна редколегія, і чи немає ознак, що він вилетить вже до кінця 2026 року. У підсумку надійний журнал категорії «Б» — це фундамент спокійного захисту без переробок і втрачених місяців.
Видання, що зараз знаходиться в переліку — не обов’язково буде там завтра. Перша повторна перевірка відбудеться до кінця 2026 року, і журнали що ледве подолали поріг у 9 балів — першими потраплять під удар. Для науковця, що публікується зараз це конкретний ризик: захист через рік, а журнал вже не в переліку.
Найрозумніше рішення в цій ситуації — публікуватись зараз і в перевіреному виданні. Не в тому, що просто є в переліку, а в тому, що має реальний запас міцності: 15+ балів, стабільний обсяг, активну редколегію і прозору APC-політику.
Публікація у категорії «Б» під ключ — Академія статей
Після реформи вибір правильного журналу став окремою експертною задачею. Академія статей працює з новим переліком з першого дня його публікації — ми знаємо, які журнали мають сильні бали, які реально приймають статті зараз, і які мають достатній запас до наступного моніторингу.
Що входить у послугу:
- Підбір журналу з нового переліку категорії «Б» під вашу спеціальність, тему і терміни захисту — з урахуванням балів, динаміки обсягу і ризиків моніторингу;
- Написання наукової статті за вашою тематикою — більше 64 спеціальностей, структура IMRAD, міжнародні джерела, відповідність вимогам обраного журналу;
- Перевірка на плагіат та ШІ-детекцію відповідно до вимог нового Порядку і Закону №4742-IX «Про академічну доброчесність»;
- Вичитка і наукове редагування — стаття відповідає редакційним вимогам журналу перед подачею;
- Подання до редакції і контроль публікації — супровід до виходу номера, ви отримуєте підтвердження публікації.
Ми не просто публікуємо — ми публікуємо в журналах, які залишаться в переліку до вашого захисту. Конфіденційність гарантована.
Висновок
У цій статті ми розібрали головне питання яке зараз стоїть перед кожним українським науковцем після реформи категорії «Б»: як не помилитись з вибором журналу і не опинитись у ситуації коли публікація є, а захисту немає.
Ми розглянули, як працює щорічний моніторинг, і чому перша перевірка до кінця 2026 року — це реальна загроза для сотень видань, що ледве подолали поріг входу. Розібрали 8 конкретних ознак журналу, який вилетить першим — від мінімальних балів і роздутого обсягу до формальної редколегії і непрозорої APC-політики. І навпаки — описали профіль безпечного видання з реальним запасом міцності до 2029 року.
Головний висновок простий: наявність журналу категорії «Б» в переліку сьогодні — це не гарантія, що він буде там завтра. Вибір видання для публікації тепер потребує аналізу, а не просто перевірки наявності в наказі МОН.
Хто публікується зараз у перевіреному журналі з 15+ балами — той захищений. Хто обирає за принципом «аби було в переліку і дешевше» — ризикує повторити статтю в іншому виданні за рік до захисту.
Реформа продовжується. Система звужується. Діяти краще зараз.
