Україна втратила 10 журналів Scopus — і це стало одним із сигналів для системних змін. Категорія Б 2026 формувалася більше року: ще на початку 2025 МОН припинило приймати нові журнали до переліку. Потім з’явився наказ №56 з новими вимогами до видань. Потім було довге очікування результатів відбору. І лише в червні 2026 з’явився новий перелік.
Більше року наукова спільнота жила в невизначеності: чи лишиться журнал, чи встигну опублікуватись, чи зарахують публікацію до захисту.
Але за всіма цими питаннями залишалось одне незадане: чому так сталось взагалі? Що змусило МОН зупинити систему, переписати правила і запустити масштабний відбір?
У цій статті розповідаємо саме про це: що передувало реформі, які події її супроводжували і яка стратегічна логіка за нею стоїть. Відповідь починається не в 2026 і навіть не з наказу.
Передісторія: тліючий вогонь
Система фахових видань категорії «Б» існувала більше десяти років практично без структурних змін. За цей час частина журналів рухалась у бік якості: нарощувала рівень рецензування, залучала міжнародних членів редколегій, орієнтувалась на світові стандарти. Інша частина рухалась у протилежний бік: збільшувала кількість статей на випуск і спрощувала редакційні процедури.
МОН реагувало точково: виключало окремі журнали з переліку, видавало рекомендації, проводило перевірки. Системної відповіді на рівні правил не було.
Паралельно міністерство рухалось у стратегічному напрямку. З 2024 і 2025 років МОН проводило навчальні заходи для університетів і редакторів журналів: як готувати видання до подачі в Scopus і Web of Science, які вимоги висуваються, як проходить відбір. Ціль проста і амбітна: збільшити кількість українських журналів у міжнародних базах. Це питання не лише науки, а й репутації країни на міжнародній арені.
Вогонь тлів. Публічний резонанс з’явився навколо подій 2024 року.
Резонанс: Ужгородський вісник
Історія «Наукового вісника Ужгородського національного університету. Серія Фізика» описана в публікації видання RIO News (закарпатський тижневик «Р.І.О.»): Скандал в УжНУ: виявлено ознаки корупції навколо наукового журналу університету. За даними видання, у 2023 році журнал увійшов до бази Scopus, а вже у 2024 році вийшли два номери, №55 і №56, обсягом понад дві тисячі сторінок кожен.
У цих номерах, за інформацією RIO News, були розміщені статті, які не відповідали фізичному профілю видання, а їх авторами були переважно науковці з Казахстану. Видання повідомляє, що ці номери не розглядались редколегією та Вченою радою фізичного факультету і не проходили рецензування. Після цього Вісник було вилучено з Переліку наукових видань України. RIO News звертається до правоохоронних органів із закликом провести розслідування.
За даними RIO News, ці два номери мали обсяг понад дві тисячі сторінок кожен, тобто в рази перевищували звичайний обсяг випуску цього видання.
Прізвищ учасників подій не наводимо: вони згадані в публікації RIO News, але для нашого матеріалу не є суттєвими.
Щоб зрозуміти передумови, треба повернутись у жовтень 2022 року. Саме тоді між ТОВ «Наукові публікації» та Ужгородським національним університетом було підписано меморандум №119. Його предметом було просування журналів університету в міжнародні наукометричні бази, включно зі Scopus.
Далі варто подивитись на казахстанський ринок. Компанія публічно пропонувала казахстанським науковцям послуги супроводу публікацій у журналах, індексованих Scopus. Для казахстанських здобувачів наукових ступенів це не примха, а вимога: без публікації в індексованому виданні до захисту дисертації не допускають. Попит був стабільним і великим.
Виконання таких зобов’язань об’єктивно складніше за їх продаж. Рейтингові Scopus-журнали мають черги, вимоги до якості та тривалі строки рецензування.
У публічних відгуках на платформі 2GIS клієнти компанії описують тривалі затримки та невиконання домовленостей. Наводимо їх як оціночні судження авторів відгуків, а не як встановлені факти:
Окремо варто врахувати вимоги казахстанського законодавства. Для захисту дисертації потрібна публікація за спеціальністю здобувача. Стаття педагога у фізичному журналі, незалежно від індексації видання, до захисту може не зараховуватись. Тобто навіть за умови збереження журналу в базі частина авторів могла не отримати очікуваного результату.
Для Ужгородського університету ситуація мала репутаційні наслідки. Університет уклав меморандум №119, а надалі його журнал опинився в центрі публічного обговорення академічної доброчесності. Це показує зв’язок подій, але не означає, що університет діяв недобросовісно.
Міжнародний і державний рівень
Ужгородський вісник був гучним, але не єдиним сигналом. Поки в Україні обговорювали ситуацію з фізичним журналом, міжнародні організації вже вели власні перевірки.
Ще у 2022 році дослідниця Анна Абалкіна з Вільного університету Берліна описала мережу, пов’язану з публікацією понад 1 500 наукових статей у десятках міжнародних журналів. Ознаки, на які вона звертала увагу: email-домени, що не відповідали офіційній афіліації авторів, аномальне перехресне цитування, статті, які формально відповідали вимогам баз, але викликали питання щодо наукової новизни. Розслідування вийшло у співавторстві зі Springer Nature і привернуло увагу журналу Nature.
22 травня 2025 року до МОН України надійшов лист від Директорії журналів відкритого доступу DOAJ. За результатами внутрішнього розслідування протягом березня і квітня 2025 року DOAJ виключила 9 українських наукових видань через виявлені зв’язки з видавництвом «Наукові журнали» (Scientific Journals Publishing House). У листі DOAJ прямо зазначає, що це видавництво відоме також під назвами «Науковий Альянс» (Scientific Alliance) та «Наукові публікації» (Scientific Publications). Повний текст листа МОН разом із додатком від DOAJ: лист МОН від 02.06.2025 №1/11385-25.
DOAJ перелічує такі ознаки недоброчесної поведінки: гарантована публікація у виданнях, індексованих у Scopus та Web of Science, без дотримання належних процедур рецензування; фабрикація авторства та написання статей на замовлення; маніпуляції з цитуваннями; зв’язок з мережею «фабрик статей» у Східній Європі та Центральній Азії.
Виключеним виданням DOAJ наклала ембарго на їхніх засновників: подавати нові заявки не можна, доки не будуть розірвані зв’язки з такими партнерами і не буде подана апеляція.
Позиція МОН
2 червня 2025 року МОН України видало лист №1/11385-25 «Про надання роз’яснень щодо співпраці з організаціями, які мають ознаки “фабрик статей”», адресований керівникам закладів вищої освіти і наукових установ, за підписом заступника Міністра Дениса Курбатова. Позиція документа однозначна: підписання меморандумів між такими організаціями та закладами освіти є несумісним з принципами академічної доброчесності та суперечить законам «Про освіту», «Про вищу освіту» і «Про наукову і науково-технічну діяльність». За наявними у МОН даними, станом на червень 2025 року підписантами таких меморандумів були 48 закладів вищої освіти України, 5 наукових установ та окремі академії. Строк на надання роз’яснень і припинення співпраці: до 10 червня 2025 року.
Позицію МОН підтвердили три судові інстанції
У липні 2025 року ТОВ «Наукові публікації» звернулось до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, справа № 910/8584/25.
Позовні вимоги були такі:
визнати недостовірною та такою, що завдає шкоду діловій репутації ТОВ «Наукові публікації», інформацію, поширену Міністерством освіти і науки України у своєму листі від 02.06.2025 № 1/11385-25, у вигляді фактичних тверджень про те, що ТОВ «Наукові публікації» є «фабрикою статей»;
зобов’язати Міністерство освіти і науки України протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням спростувати поширену недостовірну інформацію про ТОВ «Наукові публікації» шляхом відкликання свого листа від 02.06.2025 № 1/11385-25.
Тобто позивач вимагав, щоб МОН відкликало власний лист до закладів вищої освіти.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 листопада 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції зазначив, зокрема, що в листі МОН немає ідентифікуючих ознак позивача: коду ЄДРПОУ, адреси та інших відомостей, які б дозволили визначити, що йдеться саме про ТОВ «Наукові публікації».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 4 березня 2026 року рішення залишено без змін. Суд апеляційної інстанції встановив, що висновок DOAJ про пов’язаність позивача з діяльністю «паперової фабрики» є оціночним судженням, а МОН фактично лише врахувало і відтворило інформацію, надану йому міжнародною організацією. Складу правопорушення у діях Міністерства суд не встановив.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 травня 2026 року касаційну скаргу ТОВ «Наукові публікації» залишено без задоволення, а рішення попередніх інстанцій без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає: повний текст постанови Верховного Суду у справі № 910/8584/25.
Окремо в матеріалах справи зафіксовано, що протягом червня 2025 року, після листа МОН, про розірвання меморандумів про співпрацю з ТОВ «Наукові публікації» повідомили одинадцять закладів вищої освіти та наукових установ, серед яких Західноукраїнський національний університет, Державний податковий університет, Подільський державний університет, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Вінницький національний технічний університет, Одеський національний економічний університет, Черкаський державний технологічний університет та Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.
Україна втратила 10 журналів Scopus: повний список
Окремо від рішення DOAJ низку українських видань було виключено з бази Scopus. Це два різні списки і два різні рішення різних організацій, тому наводимо їх окремо. За наявними у нас даними, зі Scopus було виключено такі видання:
- Animal Science and Food TechnologyNational University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. ISSN: 2706-8331
- Architectural StudiesLviv Polytechnic National University. ISSN: 2411-801X
- Economics of DevelopmentSimon Kuznets Kharkiv National University of Economics. ISSN: 1683-1942
- Ekonomika APKNational Scientific Centre Institute of Agrarian Economics
- Machinery and EnergeticsNational University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. ISSN: 2663-1334
- Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series EconomicsMukachevo State University
- Scientific HorizonsPolissia National University
- Social and Legal StudiosLviv State University of Internal Affairs. ISSN: 2617-4162
- Ukrainian Journal of Forest and Wood ScienceNational University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. ISSN: 2664-4452
- Ukrainian Journal of Veterinary SciencesNational University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. ISSN: 2663-967X
Для країни, яка прагне інтеграції у світовий науковий простір, це стало сигналом, що точкові реакції більше не працюють.
Дві причини наказу №56, а не одна
19 січня 2026 року МОН підписало наказ №56, новий Порядок формування переліку наукових фахових видань. Система категорії «Б» фактично перезапускалась: бальна система відбору, обмеження на приріст публікацій, щорічний моніторинг, вимоги до складу редколегії та прозорості.
Більшість коментаторів пояснювали це як реакцію на резонансні випадки. Це частина картини, але не вся.
Перша причина: реактивна
Ситуація з Ужгородським вісником, перевірка DOAJ, лист МОН університетам. Усе це показало: точкові заходи не дають системного ефекту. Виключення одного журналу не вирішує проблему, якщо та сама модель відтворюється в інших виданнях. Потрібні були структурні правила.
Наказ №56 закриває саме ці можливості. Обмеження росту публікацій на 50% на рік унеможливлює одномоментну публікацію сотень статей. Вимоги до складу редколегії ускладнюють формальне управління журналом. Щорічний моніторинг означає, що журнал не може «заховатись» після включення до переліку.
Друга причина: стратегічна
Паралельно міністерство просувало іншу мету: збільшити кількість українських журналів у Scopus і Web of Science. Присутність країни в міжнародних базах це її репутація, видимість і конкурентоспроможність на глобальній науковій арені.
Логіка проста. Якщо в категорії «Б» залишаться видання з сильною редколегією, прозорими процесами і реальним рецензуванням, частина з них матиме шанси потрапити до Scopus і WoS. Журнал з 200 статей на випуск до міжнародної бази не потрапить. Журнал з 30 якісними статтями, іноземними членами редколегії і DOI на кожну публікацію може.
Саме тому ще з 2024 і 2025 років МОН проводило навчальні заходи для університетів і редакторів. Наказ №56 і ці тренінги вирішують одне завдання: підняти українську науку на рівень, де її побачить світ.
Що це означає для науковця і що робити далі
Реформа категорії «Б» це не разова подія. Це початок нової реальності, в якій доведеться працювати кожному українському науковцю.
Моніторинг це постійний фактор ризику для слабких журналів
1 298 журналів у новому переліку не фінальна цифра. МОН запровадило щорічний моніторинг і оголосило критерії, за якими журнали можуть бути виключені: перевищення дозволеного приросту публікацій, порушення академічної доброчесності, невідповідність складу редколегії. Детальний розбір того, як працює моніторинг і за якими ознаками розпізнати ризикове видання, ми зробили в окремому матеріалі: Журнал категорії Б 2026–2029: як обрати видання яке не вилетить наступного разу.
Для науковця це означає одне: журнал, який є в переліку сьогодні, може зникнути з нього до дати Вашого захисту. І тоді публікація не зарахується, незалежно від того, скільки часу і грошей Ви в неї вклали.
Що саме змінилось у новому переліку і як розподілились бали між виданнями, ми розібрали тут: Категорія Б 2026: перелік оновлено, що змінилось і що це означає для публікацій.
Три правила безпечної публікації в новій реальності
Перше: перевіряйте бали журналу в новому переліку МОН. За нашими спостереженнями, видання з вищим балом мають більший запас міцності до наступного моніторингу.
Друге: звертайте увагу на журнали, які різко збільшили кількість публікацій після реформи. Це може бути ознакою навантаження, яке журнал не встигає якісно опрацювати.
Третє: публікуйтесь із запасом часу. За нашими спостереженнями, черги в редакціях ростуть, і чим ближче до дедлайну захисту, тим менше у Вас вибору.
Висновок
За наказом №56 стоїть не бюрократична забаганка, а конкретна хронологія подій. Меморандум з Ужгородським університетом. Два номери фізичного журналу без рецензування. Казахстанські науковці, які, за їхніми словами, не отримали очікуваного результату. Розслідування DOAJ і публікації в міжнародній науковій пресі. Офіційний лист МОН до закладів вищої освіти. Судове підтвердження права Міністерства попереджати про такі ризики.
МОН відреагувало системно, бо точкові заходи вичерпали себе. І одночасно зробило крок до стратегічної мети: підняти українську науку до рівня, де її побачить міжнародна спільнота.
Реформа тільки починається. Щорічний моніторинг, нові вимоги, постійний відбір це нова норма. І в цій нормі виграє той, хто розуміє правила і діє завчасно.
Джерела
- RIO News. Скандал в УжНУ навколо наукового журналу університету, 22.09.2025
- Лист МОН України від 02.06.2025 №1/11385-25 з додатком, листом DOAJ
- Постанова Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 910/8584/25, ТОВ «Наукові публікації» проти МОН
- Наказ МОН №56 від 19.01.2026, Порядок формування переліку наукових фахових видань





