Вступ
Уявіть: дві наукові установи. Обидві державні, обидві з досвідченими науковцями, обидві роками отримують стабільне фінансування. Але з 2026 року одна з них отримає на 48% більшегрошей, а зарплата кожного її співробітника зросте на 8 тисяч гривень на місяць. Інша — опиниться під загрозою ліквідації.
Різниця між ними? Публікації.
В Україні у 2024–2026 роках відбулася реформа, яка змінила правила гри назавжди. Уперше за понад 30 років держава запровадила прозору систему оцінювання наукової діяльності — і прив’язала до неї реальні гроші.
Загальний обсяг додаткового фінансування, розподіленого за результатами атестації, перевищив 3,28 млрд грн.
Тепер публікаційна активність — це не просто рядок у резюме. Це фінансова стратегія Вашої установи.
Як це працює: три канали впливу
Публікації впливають на фінансування не одним, а трьома паралельними шляхами одночасно. Розберемо кожен.
Канал 1. Формула держфінансування університетів (Постанова КМУ №1146)
Кожен університет отримує держфінансування не просто “за кількість студентів”. Частина бюджету розподіляється за формулою, яка враховує показники діяльності закладу — і серед них два напряму пов’язані з публікаціями.
Показник наукової діяльності залежить від обсягу наукових надходжень — грантів, контрактів, міжнародних проєктів. А залучити ці гроші без сильного публікаційного доробку практичнонеможливо: жоден грантодавець не фінансує установу, яка нічого не публікує.
Показник міжнародного визнання — це входження до рейтингів QS, THE, ARWU. І ці рейтинги безпосередньо враховують кількість публікацій на викладача, цитування та репутацію досліджень. Тобто більше якісних публікацій → вищий рейтинг → більший коефіцієнт → більше грошей від держави.
Канал 2. Державна атестація наукових установ (Наказ МОН №1485)
Це найновіший і найвпливовіший механізм. У 2024–2025 роках МОН провело загальнодержавну атестацію 664 наукових установ та університетів за єдиною методикою. Кожна установа отримала одну з чотирьох груп: А, Б, В або Г.
Від цієї групи залежить обсяг додаткового базового фінансування на 2026 рік і далі.
Серед майже 40 показників, які враховуються при оцінюванні, публікації у Scopus та Web of Science мають найвищу вагу. І тут важливий нюанс: не всі публікації рівнозначні.
Стаття у журналі Q1 або Q2 має ваговий коефіцієнт 1,5. Стаття у Q3 або Q4 — лише 0,75. Тобто одна публікація у топовому журналі Q1 замінює дві статті у журналі нижчого рівня.
Канал 3. Конкурсне фінансування: гранти НФДУ, МОН, Horizon Europe
Третій канал — це гранти. І тут публікаційний доробок є буквально вхідним квитком.
Жодна грантова комісія — ні українська (НФДУ, МОН), ні європейська (Horizon Europe) — не розглядатиме серйозно заявку від науковця або установи без підтвердженої публікаційної активності. Це базова умова довіри.
Дослідження Hladchenko & Costas (2025) показало: частка статей у Scopus, профінансованих українськими держструктурами, зросла з 8,6% у 2020–2021 до 11,9% у 2022–2023. Участь у міжнародних грантових програмах має вагові коефіцієнти від 2,0 до 3,0 — це найвищі показники серед усіх індикаторів. Навіть подана заявка на Horizon Europe вже зараховується як плюс.
Які публікації «важать» більше — і чому це має значення
Не всі публікації однакові в очах системи. І якщо Ви плануєте публікуватися — варто розуміти, куди саме спрямовувати зусилля.
Квартиль журналу вирішує все
Методика атестації чітко диференціює публікації за квартилями. Різниця рівно х2: одна стаття у топовому журналі Q1 замінює дві статті у журналі нижчого рівня. При плануванні публікаційної стратегії це критично важливо.
Відкритий доступ — це бонус, а не просто мода
Публікації у відкритому доступі (Open Access) мають окремий індикатор у методиці з коефіцієнтом 0,35. Це додаткові бали понад основний показник за квартиль. Логіка держави проста: відкриті публікації збільшують видимість українських досліджень у світі, підвищують цитування — а це в перспективі покращує позиції в рейтингах QS/THE і впливає на формулу №1146. Open Access працює одразу на два канали фінансування.
Що НЕ рахується напряму — але все одно важливо
h-index, кількість цитувань та імпакт-фактор журналу не є прямими індикаторами в методиці атестації. Але вони впливають опосередковано:
- Квартиль журналу визначається саме на основі цитувань через SCImago або JCR;
- Ваш особистий h-index підвищує шанси на отримання грантів, де експерти оцінюють Вас як дослідника;
- Рейтинги QS та THE, які дають коефіцієнт 1,1 у формулі держфінансування, безпосередньо враховують бібліометричні показники.
Коротко: система формально не рахує ваш h-index — але ваш h-index формує середовище, в якому система рахує все інше.
Вибір журналу — це не лотерея. Це стратегія.
Академія статей допомагає науковцям публікуватися в журналах Scopus та Web of Science потрібного квартиля — з урахуванням Вашої спеціалізації, вимог установи та термінів.
Публікація під ключ
Індивідуальний підбір журналу, написання статті та гарантія публікації.
Співавторство
Оберіть тему з нашого каталогу і долучайтеся до готової статті з колективом авторів.
Два кейси, які пояснюють усе
Кейс 1. Інститут молекулярної біології і генетики НАН України — група А 
Цей інститут системно інвестував у публікаційну активність, міжнародну співпрацю та якість досліджень. Результат атестації — найвища група А.
Фінансові наслідки на 2026 рік:
- Додаткове фінансування — ~35,2 млн грн;
- Зростання бюджету установи — +48% порівняно з 2025 роком;
- Надбавка до зарплати кожного наукового працівника — +8 000 грн/місяць.
Це не абстрактне “покращення”. Це конкретні гроші на обладнання, дослідження та зарплати людей.
Кейс 2. Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії НАН України — група Г 
Інша картина. Інститут набрав низькі оцінки за 37 критеріями, включно з публікаційною активністю, і отримав найнижчу групу Г — менше 25 балів зі 100.
Наслідки:
- Інститут не отримує додаткового базового фінансування;
- Вважається таким, що не пройшов державну атестацію;
- До 1 вересня 2026 року його долю мають визначити — найімовірніше через реорганізацію або приєднання до іншої установи.
Варто зазначити: інститут є переміщеною установою з Донецька (з 2014 року) і втратив матеріально-технічну базу. Методика передбачає коригувальний коефіцієнт +15% для таких випадків. Але навіть це не компенсувало критично низьку публікаційну активність.
Це жорсткий, але чесний сигнал від системи: публікації — не опція, а умова виживання.
Як виглядає світ: Україна не сама в цій логіці
Варто розуміти: Україна не вигадала велосипед. Вона рухається в руслі загальноєвропейського тренду.
Велика Британія (Research Excellence Framework) розподіляє ~£2 млрд на рік саме за якістю публікацій. Одна стаття рівня “world-leading” важить у чотири рази більше, ніж стаття нижчого рівня.
Польща — найближча до нас модель — оцінює наукові дисципліни кожні 4 роки і присвоює категорії A+, A, B+, B або C. Установи з категорією C втрачають право вести докторські школи та присвоювати наукові ступені.
Загальний тренд очевидний: в усій Європі якість і кількість публікацій стають головним критерієм розподілу наукового фінансування. Україна просто приєдналася до цього стандарту.
Що це означає для Вас конкретно
Якщо Ви — науковець, викладач або керівник кафедри чи інституту, Ваші публікації зараз впливають на фінансування установи через три канали одночасно:
Формула №1146 — через показники наукової діяльності та міжнародного визнання, які закладені у бюджет університету;
Атестація №1485 — через групу А/Б/В/Г, яка визначає додаткове фінансування і персональні надбавки до зарплати кожного співробітника;
Гранти — через публікаційний доробок як базову умову для отримання фінансування від НФДУ, МОН та Horizon Europe.
Система вже працює. Наступний цикл атестації не за горами.
Висновок
Україна перейшла від моделі “фінансування за ставками і площами” до моделі “фінансування за результатами”. І результати — це передусім публікації.
Це не погана новина. Це чесні правила гри, де ті, хто працює якісно і публікується в авторитетних журналах, отримують реальну перевагу — фінансову, інституційну, репутаційну.
Якщо Ви хочете підсилити публікаційний профіль своєї установи — команда Академії статей готова допомогти на кожному етапі: від вибору журналу до фінальної публікації.
Залиште заявку — і ми розберемо Вашу ситуацію індивідуально.
