Як українських вчених ошукують журнали, індексовані в Scopus - Академія статей

Як українських вчених ошукують журнали, індексовані в Scopus

Article
Category: Articles on Scopus
Date: 17.03.2026

Публікація в Scopus — це не розкіш, це вимога. Для захисту дисертації, отримання звання, підтвердження кваліфікації. Саме тому ця сфера стала полем для маніпуляцій — і саме тому мизробили це розслідування. 

Ставки надзвичайно високі. Одна стаття в Scopus може коштувати від $300 до $1500 і займати місяці роботи. Для українського науковця, який готується до захисту або проходить атестацію, це не простопублікація — це умова, без якої кар’єра зупиняється. 

Саме цей тиск і використовують недобросовісні видання. Журнал є в базі Scopus, сайт виглядає солідно, редакція відповідає на листи — і здається, що все під контролем. Але тисячі українських дослідниківвже переконались: перевірка на початку коштує значно дешевше, ніж її відсутність наприкінці. 

Ми ведемо постійний моніторинг бази Scopus — відстежуємо зміни статусів журналів, фіксуємо деіндексації і аналізуємо схеми, за якими працюють проблемні видання. У цій статті ми покажемо: 

  • Три конкретні схеми ошукування, які активно працюють прямо зараз; 
  • Як виглядає процес — від першого листа до втрати публікації;
  • Чотири реальні журнали, де українські вчені втратили понад $90 000; 
  • Як перевірити журнал до того, як ви заплатили.

 

Це не теорія. Це задокументовані випадки — з назвами журналів, цифрами збитків і зрозумілою механікою того, як це відбувається. 

Три схеми, які працюють прямо зараз

Зовні все виглядає чесно: сайт журналу працює, видання є в базі Scopus, редакція відповідає на листи. Але за цим фасадомтри добре відпрацьовані пастки. 

Схема 1 

Журнал вже виключено, але ви ще не знаєте 

Scopus оновлює статуси не миттєво. Між рішенням про виключення і появою позначки «Coverage discontinued» може пройти місяць. У цей час видавці запускають масові розсилки і активно приймають статті. Ви бачите журнал у базі — і думаєте, що все безпечно. Насправді це вже труп. 

Схема 2 

Журнал «на утриманні» у CSAB, але продовжує брати оплату 

Якщо журнал потрапив на перевірку до Scopus Content Selection & Advisory Board — це вже сигнал тривоги. Видання під загрозою виключення через слабку якість або порушення етики. Видавець знає про ризики, але неповідомляє авторам нічого і продовжує приймати платежі. 

Схема 3 

Журнал бере все підряд — без рецензій і без логіки 

Формально журнал у Scopus. Але тематика статей не відповідає Aims & Scope, рецензії або відсутні, або шаблонні, а до публікації приймають усе, що оплатили. Частина статей навіть потрапляє в базу — але після аудиту CSAB їх видаляють. Результат: втрачені гроші, час і шанси на захист. 

Як працює схема ошукування: шість кроків від листа до катастрофи

Одного дня вам на пошту приходить лист від журналу, якому ви ніколи нічого не надсилали. Звідки вони взяли ваш email? Усе просто: редакції масово витягують контактні адреси безпосередньо з опублікованих наукових статей. Ваш email є у ваших же публікаціях — і саме звідти його збирають автоматичні скрипти. Далі робиться keyword matching за темами цих публікацій і запускаєтьсяавтоматизована розсилка. За один день тисячі авторів отримують один і той самий лист. Це не персональне запрошення — це маркетингова техніка. 

  1. Лист із «запрошенням». Редакція пише, що зацікавилась вашими роботами і пропонує швидку публікацію. Звучить лестиво — але насправді ваш email просто витягнули з однієї з ваших статей.
  2. Масова розсилка з обіцянкою швидкої публікації за гроші. Підкреслюють строки: «2–4 тижні до виходу», «ще є місця в поточному номері». Саме тиск на дедлайн — ключовий елемент маніпуляції.
  3. Два типи журналів — різні ризики. Одні приймають усе в межах свого scope — ризик деіндексації менший. Інші беруть будь-які статті заради максимального заробітку — ризик деіндексації близький до100%.
  4. Автор подає статтю — і все відбувається дуже швидко. Приймають за лічені дні, публікують, вимагають оплату від $300 до $1500. У деяких випадках стаття навіть з’являється в Scopus.
  5. Scopus проводить аудит — і видаляє статті. Після перевірки журналу або конкретних публікацій їх видаляють з бази. Дослідник залишається ні з чим: ні публікації, ні грошей.
  6. Редакція ігнорує, гроші не повертають. Статтю треба писати й публікувати заново — в іншому журналі, за нові кошти, витрачаючи дорогоцінний час перед захистом.

Топ-4 журнали, де українські вчені спалили гроші у 2024–2025

Нижчереальні випадки з нашого моніторингу. Тільки чотири журнали, тільки українські автори, підтверджені втрати. 

1. International Journal of Religion 

~$35 000 збитків 

Найгучніший скандал 2024 року. Понад 2000 статей опубліковано в журналі, з них близько 50 — від українських авторів. Усі публікації були видалені зі Scopus після масового аудиту. Внесок за публікацію складав $700 за статтю. Видання активно приваблювало авторів персоналізованими листами та обіцянками швидкого виходу. 

Авторів з України: 200+   |   Внесок: $700   |   Статус Scopus: видалено 

2. Journal of Information Systems Engineering andManagement 

~$16 000 збитків 

 Близько 20 статей від українських науковців, кожна коштувала $600. Журнал позиціонував себе як серйозне IT-видання в Scopus. Усі статті деіндексовані, журнал видалено з бази. Особливо постраждали науковці технічнихспеціальностей, які публікувалися через посередників. 

Авторів з України: 100+   |   Внесок: $600   |   Статус Scopus: видалено 

3. Journal of Lifestyle and SDGs Review 

~$15 000 збитків 

Близько 20 статей від українських авторів. Спочатку внесок складав $1000, потім знизився до $600 — очевидна ознака відчаю редакції перед закриттям. Усі статті видалені зі Scopus. Журнал активно використовував тематикусталого розвитку та SDGs як приманку для авторів із відповідними дослідженнями. 

Авторів з України: 95+   |   Внесок: $600–$1000   |   Статус Scopus: видалено 

4. Journal of Management World 

~$15 000 збитків 

 Особливо підступний випадок: журнал спочатку справді дотримувався стандартів, а потім різко змінив редакційну політику і почав брати все підряд. Понад 15 статей від українських вчених, внесок $1000 за кожну. Усідеіндексовані. Це підтверджує: навіть «перевірені» журнали можуть деградувати. 

Авторів з України: 60+   |   Внесок: $1000   |   Статус Scopus: видалено 

Перед тим як платити — перевірте журнал за 60 секунд

Кожен із чотирьох журналів вище мав ознаки ризику задовго до офіційного виключення. Нові статті в невластивих тематиках, раптове зростання кількості публікацій, зміна редакційного складу. Наш ШІ аналізує більше 20 параметрів Scopus і видає оцінку ризику деіндексації — до того, як ви перерахуєте гроші. 

✓ Аналіз за 60 секунд   ✓ 20+ параметрів ризику   ✓ Актуальна база Scopus   ✓ Українською мовою 

Скануйте QR-код або натисніть кнопку нижче

Conclusions

Більшість статей у цих журналах були опубліковані через компанії-посередники або одиночних брокерів, які обіцяли швидку публікацію. Коли журнал деіндексують — посередник повертає плечима: «Це ненаша провина». Гроші залишаються в них, стаття зникає з бази. 

Є й хороша новина: Україна реально прогресує — кількість публікацій у хижацьких журналах стабільно скорочується порівняно з попередніми роками. Динаміка позитивна. Проблема залишається там, деє тиск строків і брак перевіреної інформації. 

Правило просте: будь-який журнал потрібно перевірити незалежно від того, хто його рекомендує. Перед будь-яким платежем — аналіз ризиків. Читайте нашу рубрику «Претенденти на виліт зі Scopus» абовикористовуйте LEO AI, щоб не втратити гроші, час і репутацію. 

Magazine у Scopusце не гарантія. Це відправна точка для перевірки. 

Don't miss the important thing!
Subscribe to our newsletter to always stay one step ahead in the scientific world.
Subscription has benefits!
BONUS: "5 Category B publications published in less than 29 days"



    AI-асистент Лео
    Leo