Стан української освіти та науки в умовах війни, чи можна було уникнути кризових явищ?

«Є боротьба за долю України, все решта - то велике мискоборство»
Ліна Костенко

Щоб повною мірою осмислити поставлене запитання, потрібно врахувати, що будь-які зміни позаяк не можуть бути ледь відчутними. Вони завжди, за всіх часів супроводжувалися втратами, болісними процесами, оскільки руйнується старе і на його місці поступово народжується нове, прогресивне. Укоріненню невимовного горя у свідомості кожного українця спричинила ескалація російського вторгнення у нашу державу, у зв’язку з цими подіями, зазнала неабиякої шкоди освітня інфраструктура України, до того ж, на всіх рівнях навчально-науково процес призупинено або втрачені можливості здійснення наукової діяльності на теренах нашої держави. Відтак, цілком зрозуміло, що весь комплекс найскладніших проблем системних перетворень донині доводиться вирішувати, як мовиться, на марш, з чистого аркуша, без експериментального забезпечення, адже ворог цинічно, зненацька перетворив дійсність усіх учасників освітньо-наукового процесу регіонального та національного рівнів на стан «до» й «нині». Звідси неминучими є численні хиби та прорахунки, невпевненість у здійсненні управлінських рішень.
Чи можна їх уникнути ? Однозначно- ні. Географічне положення України – на межі Заходом і Сходом – неминуче ставило її в положення посередника в контактах, зокрема наукових, між цими глибоко різними світами. Українська освіта відчула на собі вплив як Заходу так і Сходу, зумівши при цьому зберегти свою чарівну своєрідність. Водночас українці здавна віддавали перевагу Західній Європі, її цивілізаційним і культурним традиціям, як найбільш відповідним їх сьогоденним потребам та сповіданням.
Світова наукова спільнота на безсумнівну потребу української наукової спільноти демонструє всебічну солідарність та підтримку. До прикладу, відома онлайн-платформа Creative Practice відкрила безкоштовний доступ на всі свої курсів. Теорія та практика — без жодних обмежень!
Всенький глибоко усвідомлений демократичний світ в умовах повномасштабної російсько-української війни об’єднався підтримує Україну та співчуває їй. "Україна – сучасна європейська держава. Фундаментальними цінностями якої є життя та здоров’я кожної людини. Українська молодь нині, це безстрашні, волонтери, донори крові, організатори штабів, незламні захисники на лінії оборони території нашої держави", - як слушно зауважує Сергій Шкарлет.
Здобувачі освіти активно долучаються до кібератак проросійських каналів і не стоять осторонь у найскладніший для нашої держави період.
Позаяк, характеру українців притаманні властиві всім європейцям волелюбність та відраза до будь-яких виявів тиранії та стадності, визнання недоторканості прав особи, захист її честі та гідності, відстоювання священного права своєї країни на волю та незалежність. Це фундаментальні освітньо-культурні традиції, які український народ зумів зберегти та гордо пронести через століття поневолення та лихоліть. Відтак, максимально відверто, трагедія війни лише закцентувала, що Україна – європейська держава яка тримає чіткий курс на набуття повноправного членства в ЄС.
Ми всі чудово розуміємо, що російсько-українська війна понівечила всі сфери життя суспільства, накладає свій глибокий руйнівний відбиток на навчально-виховний процес в освітніх установах нашої країни. З перших же днів війни науково-педагогічні працівники та здобувачі освіти та розгорнули широку громадську корисну роботу. Найважливішим завданням закладів освіти та їх співробітників є турбота про фізичне психічне та психологічне здоров'я здобувачів освіти.
Відтак, МОН України розробило інтерактивну мапу, де повсякчас оновлюються дані про втрати, завдані нашим закладам внаслідок вторгнення, внаслідок російського вторгнення у нашу державу та інформація про кількість пошкоджених та зруйнованих закладів освіти. Порушучи всі принципи та умови взаємодії між країнами, руйнуючи все на своєму шляху власними терористичними діями країна–агресор продемонструвала світу своє відношення, тому максимальне обмеження використання РФ, її освітніми закладами та громадянами інформації у сфері науки та технологій стане належною відповіддю на знищення наших об’єктів цивільної інфраструктури та мирного українського населення.
Своїми діями уряд РФ порушив дотримання фундаментальних принципів демократії та верховенства права, на засадах якого побудований європейський простір вищої освіти загалом. Світосприйняття суспільного та державного устрою країни в здобувачів освіти в умовах війни формується завдяки доречній політиці в галузі освіти, що сприяє формуванню єдиного духу до перемоги та трансформації освіти як в перші дні російської агресії , та і дотепер, коли нормативну орієнтацію діяльності щодо забезпечення умов реалізації права на освіту суб'єктами зі спеціальним освітньо-правовим статусом в Україні дає визнання людини, її прав та свобод, як найвищої цінності з одного боку, та соціального держави - з іншого.

Одначе освіті нового післявоєнного періоду, а він настане зовсім скоро, а особливо - освіті українській, випало самоздійснюватися під пріоритетним впливом не стільки науки, скільки політики. Саме політична практика нині, зовнішні і внутрішні суспільно-політичні чинники завдають життєплину українського народу, далеко не оптимальні ритми, точніше - аритмію. Якщо природною нормою культурного самоздійснення суспільної людини вважати все-таке умови освітнього еволюційно-поступального розвитку, а не воєнну мобілізацію, боротьбу з голодом та розрухою, відновленням цивільної та військової інфраструктури, то в історичному континуумі століття український народ ледве чи мав хронологічно більше половини календарного часу. До того ж цей час нормальної еволюції ніколи не триває хоч би є існування одного покоління. Окупант цілеспрямовано знищує інфраструктуру системи вищої освіти. Зокрема, зруйновано кілька будівель закладів вищої освіти, найбільше постраждав Харківський національний університет імені В. В. Каразіна. Достеменно відомо, що міжнародні організації, професійні спільноти та представники громадськості рішуче засудили російську агресію. Уряди багатьох країн ухвалено низку фундаментальних рішень, спрямованих на суттєве обмеження чи заборону діяльності організацій країни-агресора у світових процесах. Міністр Сергій Шкарлет, зазначає: «весь світ нам допомагає, підтримують колеги з-за кордону, зокрема міністри освіти і науки, керівники закладів освіти, професійні асоціації».
Беззаперечно ключовим для підтримки та забезпечнення сталого розвитку людського капіталу в Україні є доступ українських дітей та молоді до безперебійної якісної освіти для під час війни. Задля забезпечення вищеописаного, Міністерство освіти і науки України звернулося до провідних провайдерів онлайн-освіти з проханням «забезпечити безкоштовний доступ до онлайн-курсів і навчання для всіх закладів освіти України», – наголосив заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький.
Шановні науково-педагогічні працівники, зауважимо, під час правового режиму воєнного стану МОН рекомендувало в усіх закладах освіти оголосити канікули щонайменше на два тижні, для убезпечення всіх учасників освітнього процесу. Надалі у прямій залежності від безпекової ситуації в країні буде і реалізовуватися освітній процес
У зв'язку з цим на порядок денний постало запитання оплати праці працівників закладів освіти. Отже, під час оголошених канікул має здійснюватися відповідно до норм чинного законодавства. Оплата здійснюється в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин.
Ба більше, МОН та Профспілка, відповідно до Галузевої угоди, рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити, задля уникнення хиб інтерпретації цитуємо:
 «оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати;
 оплату праці освітян, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови, карантин тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства;
 збереження заробітної плати на період оголошеного карантину і здійснення освітнього процесу у дистанційному режимі, оплати праці за фактично виконаний ними обсяг навчального навантаження».
Нагадаємо, що категорично заборонено, примусове схиляння педагогічних та інших працівників освітніх установ до написання заяв про відпустку без збереження заробітної плати.
Шановні науковці, як показують останні дні - українці незламна нація! Коли мужні сили Збройних сил України (ССО ЗС України) боронять нашу державу на передовій, інші громадяни всіма силами забезпечують в тилу всі необхідні військові та цивільні потреби. Дуже важливо також вберегти економіку країни не зупиняючи роботу цивільних підприємств та організацій.