На стадії первинного сортування відбувається подача заявки і редактор сам повинен перевірити, чи науковий журнал відповідає мінімальним вимогам Скопус і Web of Science.
Вони наступні:
Сама заявка подається через спеціальну онлайн форму, в якій необхідно заповнити всі поля. З іншого боку, завантажуються зразки наукових статей.
Спочатку журнал перевіряється в Scopus/Web of Science на придатність до розгляду питання включення до бази. Цим займаються рецензенти при Експертній раді, аналізу підлягають якісні та кількісні показники. Серед критеріїв відбору можна виділити 5 категорій: політика журналу, контент, представництво, регулярність виходу журналу, доступність онлайн.
Обов'язково звертають увагу на те, чи є редакційна політика переконливою, які типи рецензування присутні, звідки походять редактори та вчені, чи є важливий внесок у науку, чи зрозумілі інструкції, наскільки читаються статті. Крім того, журнал повинен виходити без порушень графіка, домашню сторінку в Інтернеті – представлено англійською, а сам сайт журналу – відповідати критеріям якості.
Якщо первинне сортування провалено, доведеться усувати всі проблемні місця. У разі успішного рішення відбувається редакційне сортування та редакційна оцінка.
2021 року з бази Скопус було виключено 45 наукових видань. Такі винятки відбуваються регулярно, а переоцінка триває щорічно. Причинами можуть бути невідповідність вимогам Scopus/Web of Science, занепокоєння публікацій, порушення, виявлені в процесі перевірки за допомогою системи «Radar».
Остання звертає увагу різке збільшення кількості опублікованих статей, зміни геолокації вчених, перевищення рівня самоцитування, що підпадає під поняття аномальної поведінки. Деякі наукові журнали втрачають місце у базах через етичні проблеми. Причиною перевірки також є скарги на видання.
Співпраця баз Скопус та Web of Science з виданнями відбувається відповідно до законодавства. Журнали повинні дотримуватися академічної доброчесності, авторських прав, їх цінова політика має бути прозорою, публікації зобов'язані відповідати профілю журналу та його спеціалізації. Якщо ці вимоги порушуються, це спричиняє виключення з індексації.
Scopus/Web of Science дбають про високу якість матеріалів, тому політика виключення деяких наукових журналів із бази цілком зрозуміла. Цікаво, що існує особливий список несумлінних видавництв та журналів, який створив та продовжує поповнювати американський бібліотекознавець Джеффрі Білл. Цим списком користуються обидві бази.
Якщо журнал уже було виключено, то потрапити до бази буде непросто. Щоб знову подати заявку на включення, потрібно почекати щонайменше 5 років.
Потрібно розуміти: якщо журнал було видалено з бази Скопус або Web of Science і більше не індексується, це не означає, що не індексуватиметься також і стаття, розміщена в ньому. Якщо вона вже була проіндексована, то не буде виключена. Однак не забувайте перевіряти списки виключених наукових журналів, доки ваша стаття ще не опублікована! Якщо журнал буде виключено у цей період, стаття не потрапить до бази. Щоб дізнатися, чи індексується стаття, достатньо ввести ім'я та прізвище автора та розділ науки у віконце пошуку на відповідних сайтах.
Важливо! Зараз відомо понад 1000 видавництв та журналів, які вважаються хижацькими. Це означає, що з метою отримання прибутку, а чи не розвиток науки, а публікації відбуваються суто формально. Матеріали не перевіряються редакторами та вченими, не рецензуються, публікація відбувається в мінімальні терміни (іноді 5 днів), в одному номері може бути велика кількість статей (наприклад, 40) невеликого обсягу. хищническими. Это значит, что их целью является получение прибыли, а не развитие науки, а публикации происходят чисто формально.Материалы не проверяются редакторами и учеными, не рецензируются, публикация происходит в минимальные сроки (иногда 5 дней), в одном номере может присутствовать большое количество статей (например, 40) небольшого объема.
Такі журнали подають неправдиві відомості про свою діяльність та приписують собі неіснуючу авторитетність, підробляють дані наукових показників – імпакт-факторів, квартиля.
Деякі можуть не індексуватися в жодній базі даних, не кажучи вже про Scopus/Web of Science. Несумлінні видавці часто «забувають» забрати інформацію про те, що наукове видання вже виключене з баз. Для вчених такі видання становлять небезпеку: зробивши неправильний вибір майданчика для розміщення своєї статті, можна не лише втратити час та гроші, а й репутацію. Ще одну небезпеку становлять клони сайтів справжніх авторитетних видань - журнали-фейки. Вони взагалі не можуть входити до бази, зокрема Web of Science.
Розібратися в цих нюансах буває часом дуже складно для недосвідченої в таких питаннях людини. Для дослідника найкращим виходом може стати допомога професіоналів із відмінною репутацією. Наприклад, компанія Академія статей публікує наукові статті лише у перевірених наукових журналах Scopus та Web of Sciencе та надає допомогу авторам у питаннях публікації праць вчених.