У світі існують дві великі системи: Scopus та Web of Science. Обидві вважаються однаково значущими, але кожна має свої плюси і мінуси, особливості використання тощо. Для України більш актуальним залишається Scopus із низки причин, про які далі піде мова.
Платформа Web of Science була створена у 1960-ті роки і до 2016 року належала компанії Thomas Reuters. Нині її власник – Clarivate Analytics. На цій платформі розміщені бази наукової літератури та патентів, що охоплюють усі наукові галузі. Їх налічується 250 тисяч. Це не лише технічні дисципліни, а й природничі, суспільні науки, дослідження у галузі мистецтв.
Ядро цієї платформи — наукометрична база даних, а вона включає понад 18 тисяч провідних журналів. Їхні архіви містять публікації, починаючи з 1900 року. У платформі є й українські видання.
Система Scopus розпочала свою роботу у 2004 році. Її незмінний власник - Elsevier. База даних створювалася як альтернатива Web of Science. Оскільки найчастіше індексовані матеріали WoS належали в основному до соціальних, технічних і природничих наук, багато дослідників говорили про створення нової платформи.
Система Scopus організована трохи інакше. Вона є не просто бібліографічною базою даних, а й інструментом, який дозволяє відстежувати цитованість статей, опублікованих у наукових журналах.
Загалом до бази даних Scopus включено 18 тисяч видань, у тому числі з технічних дисциплін, медичних та гуманітарних наук. Індексуються не тільки наукові журнали, а й видані матеріали конференцій, а також серійні видання.
Хоча Scopus і Web of Science вважаються приблизно рівними за значимістю і відповідають усім критеріям якості, між ними є різниця, яка може вплинути на вибір.
Основні критерії:
Вибір слід робити, виходячи з наведених факторів. Але українським вченим зручніше працюватиме із системою Scopus.
Оптимізація наукової діяльності досягається за рахунок того, що за допомогою бази даних та інструментів, наданих системою Scopus, вчений може стежити за новими публікаціями в сфері, що його цікавить, знаходити експертів у суміжних областях, шукати напрямки, що нещодавно з'явилися. Доступ до цих досліджень створює здорову конкуренцію у науці. При цьому кожному автору система гарантує цілісність його роботи та захист від несанкціонованих дій.
Міністерство освіти та науки України наполягає на розміщенні наукових праць на базі Scopus. Відповідно університети вимагають більше публікацій у Scopus від викладачів та науковців. У деяких університетах у контрактах чітко прописано, що зараховується тільки публікація в Scopus.
Основні причини, з яких Міністерство освіти і науки наполягає на публікації саме у Скопусі:
Цей список публікує дочірня компанія Скопус – Scimago. Переглянути список ви можете тут.