Чому Scopus більш затребуваний в Україні, ніж Web of Science
У світі існують дві великі системи: Scopus та Web of Science. Обидві вважаються однаково значущими, але кожна має свої плюси і мінуси, особливості використання тощо. Для України більш актуальним залишається Scopus із низки причин, про які далі піде мова.
Web of Science: коротка інформація
Платформа Web of Science була створена у 1960-ті роки і до 2016 року належала компанії Thomas Reuters. Нині її власник – Clarivate Analytics. На цій платформі розміщені бази наукової літератури та патентів, що охоплюють усі наукові галузі. Їх налічується 250 тисяч. Це не лише технічні дисципліни, а й природничі, суспільні науки, дослідження у галузі мистецтв.
Ядро цієї платформи — наукометрична база даних, а вона включає понад 18 тисяч провідних журналів. Їхні архіви містять публікації, починаючи з 1900 року. У платформі є й українські видання.
Scopus: коротка інформація
Система Scopus розпочала свою роботу у 2004 році. Її незмінний власник - Elsevier. База даних створювалася як альтернатива Web of Science. Оскільки найчастіше індексовані матеріали WoS належали в основному до соціальних, технічних і природничих наук, багато дослідників говорили про створення нової платформи.
Система Scopus організована трохи інакше. Вона є не просто бібліографічною базою даних, а й інструментом, який дозволяє відстежувати цитованість статей, опублікованих у наукових журналах.
Загалом до бази даних Scopus включено 18 тисяч видань, у тому числі з технічних дисциплін, медичних та гуманітарних наук. Індексуються не тільки наукові журнали, а й видані матеріали конференцій, а також серійні видання.
Основні відмінності систем
Хоча Scopus і Web of Science вважаються приблизно рівними за значимістю і відповідають усім критеріям якості, між ними є різниця, яка може вплинути на вибір.
Основні критерії:
- Охоплення та обсяг матеріалу. За обсягом лідером є Web of Science, оскільки ця наукометрична база існує з 1961 року і залишається найстарішою у світі. Не дивно, що за ці роки база накопичила понад 50 млн. робіт, причому це не лише журнальні статті, а й монографії, патенти, записи конференцій (налічується 120 тисяч). Але сукупна кількість записів у Scopus щороку зростає в середньому на 2-3 млн штук. Крім того, здебільшого його база перетинається з Web of Science (скорочено WoS) та дублює її.
- Механізм оцінки. Scopus використовує індекс Хірша, котрий став важливою оцінкою діяльності навчального закладу. Щодо конкретного автора ця платформа використовує індекс цитування. Цей показник у науковому світі є найбільш універсальним та затребуваним. Журнали WoS використовують менш універсальні імпакт-фактори. Конкуруюча платформа їх також використовує, але у певних випадках.
- Зручність використання. WoS — старіший і консервативніший майданчик, використовувати його не так зручно, як Scopus, де автор може зареєструватися в особистому кабінеті та отримати унікальний ID. Надалі за цим кодом можна буде легко знайти його роботи. Також Scopus може похвалитися глибшим інтерфейсом.
- Тематичне охоплення. Хоча обидві бази багатовекторні і охоплюють практично всі галузі людських знань, Scopus містить більше матеріалів з гуманітарних напрямів, а WoS – більше публікацій з точних наук. Але цей поділ умовний, оскільки політика платформ не передбачає обмежень за темою. І на рівень авторитетності публікації це також не вплине. Просто таке співвідношення вкаже претенденту на рівень конкуренції, з яким він зіткнеться під час подання заявки.
- Глибина цитування та можливості платформ. Більш глибоке цитування і широкий зміст у Web of Science, причому Scopus, як нова база, робить акцент на матеріалах за кілька останніх років.
- Система квартилів. Є в обох майданчиках. Але в Scopus вона яскраво виражена, її значення можна дізнатися через відсотки або систему Scimago. У WoS систему квартилів дізнатися набагато складніше.
Вибір слід робити, виходячи з наведених факторів. Але українським вченим зручніше працюватиме із системою Scopus.
Причини, чому Scopus в Україні більш затребуваний, ніж Web of Science
Оптимізація наукової діяльності досягається за рахунок того, що за допомогою бази даних та інструментів, наданих системою Scopus, вчений може стежити за новими публікаціями в сфері, що його цікавить, знаходити експертів у суміжних областях, шукати напрямки, що нещодавно з'явилися. Доступ до цих досліджень створює здорову конкуренцію у науці. При цьому кожному автору система гарантує цілісність його роботи та захист від несанкціонованих дій.
Міністерство освіти та науки України наполягає на розміщенні наукових праць на базі Scopus. Відповідно університети вимагають більше публікацій у Scopus від викладачів та науковців. У деяких університетах у контрактах чітко прописано, що зараховується тільки публікація в Scopus.
Основні причини, з яких Міністерство освіти і науки наполягає на публікації саме у Скопусі:
- Більшість авторитетних наукових журналів України (насамперед ті, що видаються інститутами Національної академії наук), індексовані саме у Scopus та мають вищі квартілі.
- Система квартилів, тобто бібліометричних показників, що відображають рівень цитованості, більш виражена у системі Scopus. Платформа WoS також використовує систему квартилів, але вона не так чітко виражена і менш універсальна. Більш об'єктивне поняття про цитованість за цією системою дає Scopus, а конкретні значення показників — це те, заради чого вчений і публікується в рейтингових журналах. Ці індекси впливають на його репутацію та на схвалення заявок на гранти.
- Щороку платформа Scopus оприлюднює рейтинг університетів. Це дуже важливо для ВНЗ, оскільки відображає рівень їхньої реальної наукової діяльності. І тим, хто має більш високий рейтинг, простіше отримати фінансування нових проектів. Є й інші привілеї, які здобувають лідери рейтингу. Система Scopus передбачає профілі не тільки для авторів, але і для навчальних закладів. Але це свого роду привілей, який доступний лише тим ВНЗ, співробітники яких розмістили на платформі певну кількість публікацій. У профілі відображається рейтинг. Університети ранжують за індексом Хірша. Цей показник розраховують на основі кількості наукових публікацій та їхньої цитованості. Тому чим більше представників університету опублікує свої статті у виданнях платформи Scopus, тим вищі шанси на те, що навчальний заклад підніметься на нові позиції у таблиці.
- І остання причина – Скопус щороку виставляє рейтинги кожної країни за кількістю публікацій. Звичайно, кожній країні хочеться бути однією з найкращих. Адже чим вище країна у рейтингу за кількістю публікацій, тим більше шансів у неї для залучення інвестицій на наукові розробки, грантів тощо.
Цей список публікує дочірня компанія Скопус – Scimago. Переглянути список ви можете тут.
