Відмінності між Scopus та Web of Science

Будь-хто, хто пов'язаний з науковими статтями, дисертаціями, публікаціями та дослідницькими проектами, чув про наукометричні бази даних (скор. - БД). Ці збірки відіграють найважливішу роль у питаннях інформаційного забезпечення та підтримки вчених у всіх країнах, зокрема пострадянському просторі.

Платформ розроблено безліч, але найбільш загальнодоступними та корисними вважаються Scopus та Web of Science. Обидві підходять для того, щоб учений поодинці або організація забезпечила собі рейтинг, який оцінюється кількістю індексованих та опублікованих робіт (таких, як наукова стаття, докторська або дисертаційні витяги, розміщені в Scopus або Web of Science). Але чим же відрізняються ці бази даних і яку вибрати, щоб публікація пройшла перевірку та потрапила до якогось наукового журналу? У цьому ми й намагатимемося розібратися.

Де використовуються наукометричні БД

Жоден вчений не буде визнаний у світовій спільноті, якщо в нього не знайдеться хоч одна публікація у Web of Science чи Скопус. Крім того, без опублікованих наукових статей у Scopus навряд чи вдасться претендувати на гранти та участь у конкурсах, розраховувати на кар'єрне зростання та підписати контракт із навчальним закладом чи організацією, що співпрацює зі Скопус чи WoS.

Звичайно, якщо вчений планує працювати і розвиватися тільки у своїй країні і не збирається виходити на міжнародну арену, йому немає потреби публікуватися в Скопусі. Достатньо закінчити ВНЗ, захиститися та підписати трудовий договір з місцевою організацією. Але щоб претендувати на високооплачувані посади за кордоном, доведеться навчитися користуватися реферативною та бібліографічною базою даних (Scopus, Web of Science та іншими) із вбудованими інструментами, здатними відслідковувати цитованість публікацій в Інтернеті та друкованих виданнях.

Примітно, що зарубіжні БД типу Scopus, Google Scholar або Web of Science стали створюватися набагато раніше за вітчизняні, ще в 19 столітті. Тому можна лише уявити, скільки даних у них зберігається. Але кожна публікація індивідуальна, тому сказати, що Scopus чи Web of Science буде корисною для всіх, неможливо. Для цього краще провести порівняльний аналіз, який допоможе визначитися з вибором в індивідуальному порядку.

Scopus: історія створення та коротка інформація

Скопус - це одна з найбільших міжнародних загальнодоступних реферативних баз, яка щороку поповнюється більш як 2 млн. статей. Scopus дозволяє вченим з усього світу отримати доступ як до витримок та цитат з опублікованих наукових статей, так і до повного тексту. Крім того, у Скопусі публікація на будь-яку тему може бути знайдена шляхом відбору із застосуванням відповідних фільтрів (підтримує різні мови). Також відібрана наукова стаття може бути автоматично порівняна штучним інтелектом Scopus, що працює за певним алгоритмом, з іншими за певним алгоритмом.

Scopus незамінний не тільки для дослідницької практики, але й для захисту докторської чи кандидатської, в якій необхідно провести аналіз діяльності одного вченого: чим він цікавився, які висновки та відкриття зробив, наскільки був продуктивним та цитованим тощо. Більше того, Скопус допоможе, якщо потрібно порівняти один науковий журнал з іншим, застосовуючи кілька різних параметрів. Так автор зможе визначитись із виданням зі списку Скопус, яке найкраще підійде для розміщення роботи.

Найважливіший показник будь-якої бази даних – індексація. У Scopus індексується понад 24 тис. видань від 5 тис. видавництв у всьому світі, що на третину більше, ніж у Web of Science. І з кожним днем ​​ця цифра зростає, тому будь-який користувач може знайти в Scopus літературу практично з будь-яких дисциплін. Скопус також підтримує анотації, наукові статті, книги, доповіді, монографії та витримки з конференцій різними мовами.

Підписавшись на Скопус, ви отримаєте доступ до величезних обсягів свіжої перевіреної інформації, яка така необхідна для відстеження тенденцій, трендів та проведення спільних досліджень (в т.ч. для пошуку партнерів або тих, хто думки з вами в одному ключі). Scopus налаштований не тільки на пошук інформації, але й на проведення аналізу отриманих даних, моніторингу частоти цитування та використання посилань, порівняння та інших досліджень на тему, що цікавить.

Скопус підтримує індексацію як індивідуальну (коли автор є автором наукової статті), і з організацією, у якій працює користувач. Достатньо вказати найменування підприємства чи навчального закладу у профілі Scopus і ви будете пов'язані. Установи можуть самостійно створювати свої профілі - для цього у його співробітника, який має бути хоч одна публікація або іншого наукової статті в Scopus, розміщена в період його офіційної роботи в даній організації.

Web of Science: історія розвитку БД та її характеристики

Web of Science - це наукометрична база даних, в якій розміщуються роботи з 12 тис. світових видань із високим показником цитування. Цей науковий журнал використовують не так для вивчення тенденцій у світі, як для більш глибокого аналізу та історичного дискурсу з досліджуваної тематики.

БД Web of Science вважається одним із найстаріших оцифрованих каталогів у світі, т.к. вона існує з середини 20 століття та охоплює понад 50 млн. наукових статей, дисертацій та інших робіт із друкованих видань, монографій, книг, конференцій та монографій. Корисна дана платформа буде тим, хто цікавиться природничими, суспільними, технічними науками, мистецтвом та історією. Але й інших напрямах Web of Science може допомогти розвиватися, т.к. в ній містяться роботи з більш ніж 250 тис. тим, що не поступається Scopus.

Деякі характеристики відрізняють Web of Science від інших аналогічних інтернет-каталогів:

1. Підтримка сімома мовами, в т.ч. російської (не всі міжнародні платформи, в т.ч. Scopus, можуть цим похвалитися. Як правило вони обмежуються англійською, німецькою, іноді іспанською, французькою та італійською мовами).
2. Усі наукові журнали, наскільки б великими чи вагомими вони не були, оцінюються однаково, коли здійснюється індексація та оцінка репутації вчених та журналістів.
3. Web of Science підтримує повне індексування, що є гарантією доступу користувачів до всіх робіт, у т.ч. індивідуальним розробкам та дослідженням організацій та навчальних закладів.
4. У ресурсі можна знайти роботи з регіональних баз даних Китаю, Росії, Латинської Америки та навіть Кореї.

Web of Science пропонує ознайомитися не лише з публікаціями, а й з даними про авторів, кількість знайдених цитувань, інформацією про проведені дослідження, їх фінансованість та належність до певної організації. Також можна підписатися на розсилку повідомлень, якщо користувач хоче відстежувати, коли з'явиться нова публікація або наукова стаття з певної теми.Розсилка буде надходити автоматично на вказану у профілі Web of Science електронну пошту.

Враховуючи вищевикладене, можна зробити короткий висновок, що міжнародна платформа Web of Science об'єднала у собі реферативні БД із патентами, публікаціями та іншими дослідницькими роботами. У WoS легко здійснювати пошук бібліографічної інформації або книг за:

• автором,
• компанії, в якій він працює,
• темі дослідження
• країні знаходження чи роботи вченого,
• назвою видавництва чи наукового журналу,
• предметним категоріям та іншим фільтрам.

Web of Science підтримує облік цитованості, необхідний розрахунку індексу Хірше та інших показників, без яких науковому діячеві не вдасться отримати грант або претендувати на власну лабораторію у великій міжнародній компанії. Єдиний недолік Web of Science - незважаючи на мультилінгвальність, платформа враховує переважно публікації англійською мовою, що може призвести до похибки при розрахунку індексу.

Вся інформація у Web of Science оновлюється щотижня, але якщо існує потреба у пошуку літератури минулих років – базі практично немає рівних. Ця база даних відрізняється від Scopus глибиною та широтою охоплення та підтримкою всебічного пошуку цитування завдяки співпраці з Thomson Reuters.

Терміни індексації у Scopus та Web of Science

Індексація - один із найважливіших показників, на який слід звернути увагу при пошуку наукового журналу, в якому буде опублікована наукова стаття, або при підборі бази даних. Пам'ятайте, що будь-який цільовий науковий журнал повинен не тільки відповідати тематиці вашої наукової статті, але й проіндексувати в базах Web of Science або Scopus.

У Скопусі індексація триває від 4 до 8 тижнів. У Web of Science цей процес триває трохи швидше. Від 3 до 6 тижнів. Але бувають і винятки. Якщо Ви хочете прискорити індексування Вашої статті - Вам потрібно безпосередньо звернутися на підтримку Web of Science і попросити прискорити індексування статті. Фахівці Scopus та WoS із задоволенням йдуть на поступки вченим. Якщо Ви не знаєте, як правильно це зробити, то Академія статей із задоволенням допоможе Вам у прискоренні рецензування наукових статей.

Сказати однозначно, Scopus або Web of Science, що краще вибрати, щоб публікацію або наукову статтю було помічено і визнано, не можна. Порівняння схоже на те, як вчені обирають науковий журнал для розміщення робіт - найчастіше спрацьовує суб'єктивну думку. Тому для чистоти дослідження краще користуватися Scopus і Web of Science одночасно - вони доповнюють один одного і допомагають як з відбором джерел, так і з проведенням аналізу глибини цитування.