Міфи та реальність про публікації в Web of Science та Scopus

Наукові публікації Наукові публікації – одна з найважливіших складових професійної самореалізації вченого. Дуже важливо знати, якими мають бути ці публікації, щоб їх прийняли до солідного видання, яке індексується у всесвітньо визнаних наукометричних базах. Не менш важливо правильно підібрати саме видання, прагнучи до того, щоб його тематика і специфіка повністю відповідали напрямку та темі публікації.

1. Web of Science та Scopus: які особливості та в чому різниця.
2. Публікації Web of Science та Scopus: очікування та реальність.
3. Чому потрапити у WoS складніше, ніж у Scopus.
4. Чому WoS може не виправдати очікування.
5. Чи потрібні публікації WoS для захисту кандидатської дисертації.
6. Scopus чи Web of Science: де опублікувати наукову статтю.

Web of Science та Scopus: які особливості та в чому різниця

Web of Science и Scopus Web of Science та Scopus – дві найбільші у світі наукометричні бази. Scopus є молодшою ​​базою, проте її стрімкий розвиток дало можливість цій базі зайняти перше у світі місце за масштабністю та кількістю розміщеного контенту. Щоб орієнтуватися з пошуком матеріалів і відповідних для себе журналів, що індексуються в Скопусі, досліднику варто вивчити, як функціонує система відсотків і квартилів. Саме вона визначає те, як видання відображатиметься, наскільки рейтинговим воно буде для статей конкретної тематики, і чи є сенс співпрацювати з тим чи іншим журналом.

База Web of Science є старішою, ніж Скопус. За обсягом контенту, що зберігається там, вона друга у світі. Можна сказати, Web of Science та Scopus – це два гіганти наукової галузі, на які орієнтуються вчені у всьому світі.

Незважаючи на те, що Web of Science важче потрапити, матеріали там зазвичай індексуються швидше, ніж у Скопус.

Публікації Web of Science та Scopus: очікування та реальність

Іноді дослідники, які тільки починають свій шлях, думають про те, чи варто їм публікувати матеріали в Web of Science, зважаючи на те, що іноді це буває досить недешево. Експерти стверджують - результат і справді може бути різним, оскільки все залежить від того, наскільки грамотно вчений поставиться до цього питання і чи розбереться він у тому, як функціонує база.

Web of Science функціонує, починаючи з далекого 1961 року. Одних лише напрямків вона налічує близько 2 з половиною сотень. Для цього ресурсу характерна досить строга система відбору контенту. Саме вона стає запорукою того, що в базу потрапляють якісні наукові матеріали. Наслідок – безперечна авторитетність Web of Science у фахівців у різних галузях науки по всьому світу. Ця база може бути цікавою для:

     💡вчених;

     💡викладачів;

     💡аспірантів та всіх тих, хто належить до світу науки.

У цій основі публікуються дослідники з усіх континентів, а загалом вона охоплює 120 країн.

Одним із найпоширеніших міфів про платформу Web of Science є те, що вона нібито має виключно технічний ухил. Це не так. База мультидисциплінарна та досить універсальна. Авторитетність бази – причина того, чому опублікувати у ній матеріали прагне безліч представників наукового світу.

Якщо ж говорити про Web of Science у контексті очікування та реальності, то часто молоді дослідники сприймають публікації на цій платформі як щось легке і таке, що принесе їм одразу багато додаткових бонусів до майбутньої наукової діяльності. Але за такого підходу не враховано одну важливу обставину – ретельний відбір матеріалів. Якщо стаття не є актуальною, вона може просто не потрапити до Web of Science. Якщо в цьому контексті розглядати Scopus, то там опублікувати свій матеріал можна дещо легше, хоча також є низка критеріїв для відбору. Ймовірно, саме цей фактор сприяв тому, що база Скопус, яка з'явилася в 2000-х роках, так швидко масштабувалася до статусу найбільшої у світі.

Чому потрапити у WoS складніше, ніж у Scopus

Є кілька критеріїв, за якими потрапити до Web of Science складніше, ніж у Скопус. Паралельно також є низка труднощів для вчених. Вони такі:

     💡більш жорстко побудована редполітика;

     💡високий діапазон цін;

     💡англомовне орієнтування;

     💡складність навігації по даному інтернет-ресурсу;

     💡більш глибоке цитування та ретроспективний аналіз;

     💡відсутність обліку статей українською та російською мовами, що негативним чином впливає на цитування.

Варто розглянути кожен із цих факторів більш детально. Що ж до високого діапазону цін, він, і справді, є значним. Середній цінник за публікацію перевалює за 500 доларів. У деяких випадках це може бути навіть сума із 3 нулями.

Англомовне орієнтування є певною складністю для українських вчених. Особливо – якщо зважити на те, що далеко не всі дослідники знають англійську. Під час підготовки матеріалів іноді доводиться користуватися послугами перекладачів, які також важко назвати дешевими, якщо йдеться про вузькоспеціалізований переклад.

Навігація сайтом непроста. Його внутрішній пошуковик є досить заплутаним. Якщо користувач не має досвіду, він може спочатку губитися і не отримати успіху в пошуку матеріалів, що цікавлять. У такому разі не зайвим буде попросити допомоги у досвідченіших колег.

Престижність платформи, з одного боку, приваблює вчених, а з іншого – задає високу планку, якої фахівці змушені прагнути.

Чому WoS може не виправдати очікування

Серед поширених помилок, які лежать в основі невиправданих очікувань та невдалих дослідів деяких дослідників, є:

1. Неправильний вибір видання. Это касается тех случаев, когда название и направленность издания не сходятся с темой материала, который готовит ученый. Чтобы публикация выглядела релевантной, она должна соответствовать направлению и редполитике издания. Иногда исследователи пренебрегают этим требованием, а потом сокрушаются о том, что их актуальная и действительно качественная публикация сталкивается с отказом от платформы.
2. Плагіат. Лучше, чтобы не столкнуться с подобной проблемой, проверять свой материал сразу на нескольких программах. Действительно, в научном мире часто невозможно заменить синонимами важные термины или перефразировать устойчивые словосочетания. Но важно, чтобы процент так называемого плагиата не превышал допустимую норму. Поэтому стоит проверять свой материал тщательно, даже если сознательно вы не заимствовали чужие мысли или фрагменты контента под видом собственных.
3. Неактуальність та фантазійність тематики. Современная наука характеризуется прагматичным подходом. Ценятся те исследования и мысли, которые действительно могут быть полезными в практическом контексте и отвечают потребностям общества. Актуальность темы крайне важна. Объект исследования должен представлять реальный интерес научного сообщества. При этом значимость темы рассматривается как в теоретическом, так и в практическом аспекте.
4. Ігнорування вимог к оформлению материала, которые выдвигает конкретное издание. Специалисты, которые только начинают свой путь в науке, часто ошибаются по поводу универсальности таких требований. На самом деле они различаются у разных изданий. Стоит учесть этот факт.

Якщо не допускати перелічених помилок, можна значно знизити ризик невдалої взаємодії з представниками бази.

Чи потрібні публікації WoS для захисту кандидатської дисертації

Прямої вказівки на те, що вченим потрібно публікуватися саме у WoS, ніде немає. Вимоги у цьому напрямі досить розмиті. Наприклад, нормативно-правова база МОН України передбачає, що потрібно як мінімум мати 1 статтю в періодичних виданнях інших країн, що входять до ЄС чи Організації економічного співробітництва. Це означає, що саме база WoS не зазначена, але якщо стаття опублікована саме там, таке рішення буде величезним плюсом, виходячи з авторитетності цієї платформи в науковому світі.

Іноді дослідники вважають, що краще піти легшим шляхом та вибрати інші ресурси, але подібний вибір часто не передбачає кілька важливих аспектів:

1. WoS – одна з двох найбільш визнаних та респектабельних наукометричних баз. Коли вчений її ігнорує, він позбавляє себе багатьох можливостей щодо підвищення своєї авторитетності в наукових колах.
2. Стаття у WoS – спосіб наукової комунікації зі світом, презентації своїх напрацювань спільноті, можливість бути корисним та відомим.
3. Коли вчений шукає грантову підтримку своїх проектів, у заявках більшості проектів він зазначає, де опубліковано його наукові матеріали. WoS та Скопус стають у цьому плані великим плюсом і багаторазово підвищують шанси отримати грант для фінансової підтримки своїх досліджень.
4. Статті на таких платформах роблять вченого видимим для інших, дають змогу знайти однодумців, партнерів для можливих проектів.

Таким чином, незважаючи на відсутність прямої вказівки щодо публікації у WoS, краще зробити вибір на користь такого рішення. Можливо, воно буде складним на етапі підготовки матеріалу, проте у стратегічному контексті значно зміцнить професійну репутацію вченого.

Є деякі труднощі, які стоять на шляху українських вчених, які бажають публікуватись у Web of Science. Але їхнє знання дає можливість краще зорієнтуватися, як діяти.

🟨Перша проблема полягає в тому, що за наявності закордонних переказів не враховуються посилання на україномовну працю. Це веде до нижчого імпакт-фактору, тим самим знижуючи показники цитування окремого автора. У результаті загальна картина та статистика виглядає недостатньо об'єктивно.

🟨Друга проблема – недосконалість бази та системи відображення інформації в ній. Наприклад, розглянемо міждисциплінарні журнали. З ними часто відбувається так, що, наприклад, стаття в галузі соціології відображається паралельно в розділах психології та права. Така ситуація створює плутанину.

🟨Ще одна проблема – у тому, що база або зовсім або частково не зчитує матеріали, складені з порушеннями у списку літератури. Тому не варто думати, що ця частина статті другорядна. До неї слід віднестися не менш акуратно, ніж до всієї іншої структури матеріалу.

Scopus або Web of Science: де опублікувати наукову статтю

Це питання – скоріше, стосується особистих переваг вченого. Як уже згадувалося вище, конкретної вимоги для допуску до захисту дисертації немає. Важливою є просто стаття в іноземному науковому виданні, що відповідає нормативно-правовій базі МОН. Тому обидва варіанти прийнятні. Промовистий доказ – те, що Скопус зміг обігнати Web of Science за масштабами збільшення кількості опублікованого наукового контенту. Отже, ця наукометрична база є не менш релевантною.

Підбиваючи підсумки…

Публікація кожної наукової статті – важливий крок у житті вченого. Добре, коли його праця відповідає актуальним вимогам наукових видань та дає змогу розширити горизонти професійної самореалізації. У такому випадку важливо підібрати гідний майданчик для публікації та оформити матеріал відповідно до тих вимог, які він висуває. У цьому плані Web of Science та Скопус є перспективними рішеннями.

Коли ви підбиратимете видання для публікації, зверніть увагу на те:

1. Яка його спеціалізація.
2. Скільки часу існує журнал.
3. З якою періодичністю він виходить.
4. Скільки (у матеріальному плані) обійдеться розміщення вашої публікації на сторінках видання.
5. Чи передбачається плата за додаткові послуги, крім розміщення. Наприклад, деякі видання стягують платню ще й за коректуру.

Таким чином, уважність під час підготовки статті та виборі журналу буде великим плюсом для автора. Якщо підсумовувати поширені міфи та їх спростування, пов'язані з Web of Science і Scopus, то можна підсумувати це так:

1. Обидві бази досить авторитетні, тому твердження, яка їх краще, немає підстав.
2. У нормативно-правових документах МОН щодо підготовки до захисту кандидатської дисертації немає зазначення конкретної платформи для публікацій. Тому твердження, що це неодмінно Web of Science, є хибним.
3. Українському вченому цілком реально опублікувати свої матеріали у солідних виданнях на цих платформах. Зазвичай категоричні твердження про недоступність такої можливості ґрунтуються на кейсах, де йдеться про невідповідність матеріалів вимогам майданчиків або некоректний вибір видань для публікації.

Нехай ця інформація допоможе всім, хто прагне свого розвитку у науковій сфері.