Індекс Хірша використовується в науковому середовищі як спосіб вимірювання публікаційної активності – для видань викладачів, науковців, аспірантів, авторів. Показник індекс Хірша (цитування за посиланнями) дозволяє з достатнім ступенем точності визначити рівень підготовки претендента на науковий ступінь. Або зробити вибір на користь продуктивнішого претендента на посаду.
Незважаючи на те, що індекс Хірша, як спосіб ефективного відбору та оцінки, застосовується давно, і його релевантність не залишає сумнівів, у вченому співтоваристві не вщухають суперечки щодо сфери його застосування. А ще більше – який вибрати спосіб досягнення його високих показників та забезпечити підвищення для видань.
Щоб навчитися керувати цим методом, необхідно ознайомитися з його суттю та принципом роботи. А також факторами, що впливають на показник індексу Хірша, цитування за посиланнями та його підвищення.
Публікація, видання, кількість сторінок, загальна активність та цитування – традиційні показники, які наочно демонструють схильність до досліджень та вміння представляти їх високі результати. Оскільки важливість самих досліджень практично не піддається вимірним оцінкам, вирішити проблему кількісного аналізу, як показника діяльності вчених-авторів, взявся аргентино-американський фізик Хорхе Хірш.
У 2005 році він видав свою працю «Індекс для кількісної оцінки результатів наукових досліджень», у якій виклав новаторську розробку. Надалі її назвали - показник "індекс Хірша" (метод h-індекс), що впливає на цитування у вигляді посилань на сторінки.
Вчений запропонував новий, виважений показник як спосіб виміру та порівняння щільності робіт «колег по цеху», а саме, вчених-фізиків. Величина «індекс Хірша», або цитування видань посиланнями, згідно з його напрацюваннями визначається, виходячи з публікаційної активності та частоти цитування всього списку видань.
Формула розрахунку h-індексу (індекс Хірша):
Вчений має індекс h, якщо h з його/її Np статей цитуються як мінімум h раз кожна, у той час як решта (Np — h) статей цитуються лише h разів кожна.
Це означає, що: якщо вчений опублікував, наприклад, 50 статей, на кожну з яких є щонайменше 2 посилання, то показник індекс Хірша=2. Аналогічний показник h-індекс буде у вченого, який опублікував 2 статті, цитування кожної з яких дорівнювало 50-ти. Однак це перебільшений приклад. Насправді виміру піддаються складніші комплексні складові.
Так, у разі публікації десятків і сотень статей з різним ступенем цитованості, в розрахунок приймається та їх кількість, порядковий номер яких не перевищує кількість посилань на них. Статті при цьому розміщуються у порядку, коли цитування видань за посиланнями зменшується.
Показник індекс Хірша був визнаний наукометричним показником, за його допомогою рекомендується вимірювати продуктивність і цитування не лише окремих вчених, але цілих спільнот, організацій, шкіл, проектів, груп і навіть держав. Його підвищення означає зростання статусності.
У зв'язку з появою вимірювального інструменту формату «індекс Хірша», у науковому середовищі виникла потреба нарощувати його показник. Як наслідок, цитування списку видань за посиланнями на сторінки. Бо від них залежить підвищення оцінки діяльності кожного вченого. Метод індекс Хірша, як зручний показник, може стати вирішальним аргументом при виборі кандидата на посаду або для участі у важливому проекті. Або для аналізу масштабів діяльності вченого, ступеня його впливу на розвиток вибраного професійного спрямування в науці. Цей спосіб дозволяє складати рейтинги, які не можна заперечити. Однак можливе їх підвищення, разом з h-індекс та іншими показниками.
В інтерпретації концепції, запропонованої Хіршем, недостатньо займатися дослідженнями та підтверджувати їх поданням високих результатів у форматі «публікація». Тепер необхідно створювати свого роду продукт, який буде затребуваний у вченому співтоваристві та ініціює подальше цитування. Доказом є посилання на роботу, що додаються до статей інших вчених, або метод «індекс Хірша».
Таким чином, останні майже два десятки років у науковій сфері запрацював новий спосіб подачі матеріалу громадськості – це інструменти маркетингу. Їхнє завдання – підвищення попиту на статтю як «науковий продукт» та її цитування. Чим частіше звертаються до сторінок тексту першоджерела колеги, тим актуальніше, цінніше в очах вченої спільноти те чи інше дослідження.
Щоб при всій щільній публікаційній і, в цілому, науковій активності, не опинитися на задвірках вченого світу – як непопулярного автора та незрозумілого дослідника, необхідно попрацювати над цитованістю своїх статей та загалом текстів. Тим самим підвищити свій метод «індекс Хірша» та інші показники. Насправді цей метод досить добре піддається як аналізу, а й регулюванню.
Чи це можливо? На це питання є не тільки ствердна відповідь, але вона пропонує використовувати спосіб з декількох ефективних, щоб забезпечити суттєве підвищення h-індекс Хірша та наростити цитування. Досить випробувати хоча б один із них, щоб успіх статей став очевидним на цьому імпровізованому вченому ринку.
Наукотворчість у чистому вигляді та пов'язана з ним публікація – процес виключно творчий. Його підсумком виступають не тільки метод «індекс Хірша» та цитування, але також: розробки, пропозиції, рекомендації, відкриття, виявлення закономірностей, обґрунтоване уточнення прийнятих в академічному середовищі формулювань – все, що має важливу для науки властивість.
Цей метод має на увазі наукову новизну, оскільки підвищення її присутності - важлива ознака важливості багатосторінкової роботи. Саме вона стає ключовим фактором на користь визнання дослідника гідним наукового ступеня за підсумками захисту дисертації.
Дослідження, матеріал яких містить наукову новизну, чітко структуровані та мають певні розділи. Ту ж структуру запозичують статті під час подання до журналу. Це загальноприйнятий спосіб, за допомогою якого досягнення вченого викладаються у загальноприйнятій формі та впливають на метод індексу Хірша, а також інші показники.
Якість публікації та її підвищення – насамперед це вивірена подача матеріалу на кожній сторінці тексту. Науковий, лаконічний склад, сувора відповідність змісту термінів, що використовуються, роблять високий результат роботи зрозумілим колегам-вченим з кожної сторінки. У цьому послідовний виклад, підтвердження аргументації фактами, розкриття суті у захоплюючій, але не з популістської, формі роблять матеріал по-справжньому цікавим і вартим уваги. Від цього і зростає не тільки показник індексу Хірша, але й інші значущі показники.
Навпаки – достаток порожніх фраз («води»), недоречні епітети, повторення, розмитий сенс і відверта неузгодженість частин і навіть цілих сторінок тексту знижують його якість та знецінюють саму роботу. Такий спосіб популяризації науки – марна трата часу.
З одного боку, правила створення текстів у будь-якому випадку дотримуються. З іншого – академічний лист досить формалізований, тому автори часом надмірно захоплюються прикрасою цілих сторінок тексту і поступово долучаються до публіцистики. Підвищення цитованості тексту постранично у разі стає проблематичним. Тут потрібен інший метод або спосіб якісного поліпшення тексту, де буде важлива робота з кожною сторінкою.
Щоб не опинитися серед таких авторів, матеріал статті необхідно ретельно вивіряти на відповідність необхідної структури. Від цього також залежить показник «індекс Хірша» та його підвищення. Необхідно також виключити зайві формулювання, що обтяжують цілі сторінки тексту. Він має бути легким до прочитання, але не відводити читача від центральної думки.
Основні вимоги до наукових текстів:
Правильно оформлена стаття є зразком для наслідування та нарощує метод «індекс Хірша», разом з іншими показниками. Це спосіб зробити її об'єктом, на який посилатимуться. Стаття повинна представляти змістовну та оформлювальну цінність в очах послідовників, на що і спрямоване підвищення рівня цитованості.
Російськомовний сегмент наукотворчості при всій його масштабності, як і раніше, поступається за обсягом англомовним наукометричним базам і джерелам. Статті англійською мають великі шанси потрапити до тематичного зарубіжного журналу та зіграти на підвищення «індекс Хірша» автора. А також вплинути на інші показники.
Англомовні статті читають у англомовних державах, підвищення поширеності мови зробили його світовим лідером у сфері передачі знань. Добре написана, структурована та оформлена стаття, подана до журналу, що ходить до списку однієї з наукометричних баз, гарантує помітне зростання цитованості.
Якість основи для опублікування грає важливу роль. Слід звертати увагу, яку індексованість має журнал у базах даних, частоту згадки в інтернеті, тираж друкованого видання, а також відсутність нарікань, підвищення яких проникає у глобальну мережу.
Журнал зі стійкою репутацією серйозного наукового видання та високою оцінкою в науковій спільноті, як правило, включається до вітчизняних та міжнародних баз даних. Рекомендується звертати увагу до складу редколегії, яку вибрав собі журнал. Великі вчені з відомими іменами додають «ваги» виданню, а це означає підвищення інтересу до статей, що публікуються. Адже вони одночасно виступають рецензентами та мають свій власний показник «індекс Хірша».
Журнал, який позиціонує себе як вмістилища для прохідних дистанційних конференцій або публікує все надіслане за певну плату, за визначенням не може забезпечити підвищення цитування. Оскільки його головний спосіб досягнення своїх цілей – збільшити кількість прийнятих статей, не переймаючись їх якістю. Наскільки організований відбір, рецензування і навіть коректура сторінок текстів, як метод роботи, такий журнал не організує. І публікація тут матиме низьку якість.
Не дати себе ввести в оману – отже, уважно ставитись до майданчика, на якому передбачається уявити своє дослідження.
У авторів, час яких цілком і повністю присвячено науці, не залишається можливостей знайти метод з тих, що гарантують підвищення h-індекс Хірша та інших показників.
Робочий та абсолютно легальний спосіб передбачає розміщення посилань на статті в обмін на аналогічне цитування. Що в рамках одного напряму чи спеціалізації забезпечує підвищення поширеності знань у своїй галузі. Такий взаємний обмін, як налагоджений спосіб, знижує тимчасові видатки на пошук статей інших авторів, на котрі у разі необхідно посилатися. Інакше власне дослідження ризикує отримати статус непроробленого у плані теоретичної бази та наявних актуальних результатів. І такої статті жоден журнал не опублікує.
У разі ковидних обмежень, дистанційний формат, як метод роботи, почали використовувати і наукові збори. Частина конференцій проводиться заочно, але це необов'язково негативно впливає на показник «індекс Хірша» та цитування. Заходи не втрачають своєї значущості, оскільки залишаються включеними до списку видань ВАК, що рецензуються. І майже завжди видають свій журнал. Якщо конференція та журнал виключаються зі списку, слід звернути увагу.
Участь у статусних заочних конференціях, публікація за результатами, не несе репутаційних ризиків. І навіть спрощує механізм надання свого продукту перед громадськістю. При цьому немає потреби витрачати час та кошти на подорож та проживання в іншому регіоні. Цей спосіб – один з найдієвіших та найдоступніших.
Сьогодні автори робіт мають змогу звільнити сили та час на чисту науку та не займатися відстеженням власного «Хіршу» та переживати за цитування. Метод-індекс, як і раніше, вважається основним показником для оцінки діяльності вчених, тим більше початківців, яким це підвищення необхідне, як повітря. Задіяти один метод або кілька представлених допоможе компанія Академія.
У необхідні терміни з необхідним результатом посилання публікації з'являться у тематичних виданнях, що негайно позначиться на h-індексі. Досягнення параметрів, що математично розраховуються, - завжди справа техніки. Звертаючись до компанії Академія, можна вирішити одне з завдань – відповідність технічним вимогам, одним з яких є показник h-індекс, або метод «великий Хірш». Хоча невисока цитованість насправді не завжди означає нікому не потрібну розробку, специфіка наукотворчості має на увазі оригінальні результати, і на засвоєння їхньою науковою громадськістю потрібен час.