Scopus є єдиною реферативною та бібліографічною базою даних, до якої входить наукова література. Scopus створено видавництвом «Ельзевір», яке надає доступ до спеціальної інституційної підписки.
Інтерес до цієї бази очевидний і невипадковий. Для фахівців, у яких є науковий ступінь, важливою є публікація своїх наукових матеріалів у відповідних виданнях, які є в цій базі. Але саме знаходження в Scopus – ще недостатня умова для наукового журналу, щоб він був релевантним для публікації. Видання має мати відповідний рейтинг у Сайтскор і процентиль. Інакше стаття не буде враховано. Тому розумітися на таких показниках, щоб мати можливість підібрати видання для публікації своїх наукових матеріалів максимально коректно, дуже важливо.
Розглянемо спочатку термінологію в її базовому розумінні, а потім перейдемо безпосередньо до бази Scopus та прикладів аналізу необхідних показників.
Під поняттям «відсоток» мається на увазі міра, в якій відсотковий показник загальних значень дорівнює цій мірі або є меншим, ніж вона. Наприклад, 90 відсотків значень даних нижче 90 процентиля. Або 10 відсотків значень даних – нижче 10 процентиля. Що стосується квартилів, то маються на увазі значення, що ділять таблицю з даними на чотири частини. Це загальне позначення понять. А тепер розглянемо його застосовно до бази Scopus.
Якщо брати до уваги цю схему, то зорієнтуватися в структурі бази Scopus не так вже й складно. Далі перейдемо до прикладів, як це на практиці більш деталізованому вигляді. Але спершу розглянемо ще одне важливе питання.
Відсоток у Scopus не розраховується у таких ситуаціях:
В усіх інших ситуаціях такий показник можна без проблем розрахувати.
Незважаючи на те, що деякі з визначень здавалося б складними, на практиці з ними можна досить легко розібратися. Кожна предметна категорія, до якої належить той чи інший науковий журнал, має власну градацію. Згідно з класифікацією AJSC, всі журнали в рамках категорії впорядковані за принципом зменшення показника CiteScore. Розглянемо на конкретному прикладі. Припустимо, що ми маємо справу з 86-м відсотком. Це означає, що науковий журнал відноситься до 14% (від 100 потрібно відібрати 86) видань, що мають найбільше значення CiteScore у конкретній області.
Ну і, звичайно ж, ця відповідь буде неповною, якщо не розглянути, навколо чого базується поняття CiteScore у Скопусі. Якщо говорити простими словами, то CiteScore – це рейтинг, який науковий журнал має в базі Скопус. У формуванні даного показника враховується те, скільки було процитовано документів за рік (йдеться про документи, публікація яких мала місце за 3 попередні роки). Цей показник потім ділиться на число документів, які пройшли індексацію до Скопусу та опубліковані за той же період.
До речі, є ще один важливий аспект, коли науковий журнал має відношення одразу до кількох областей у Скопусі. У таких випадках можна побачити, що в кожній такій області журнал має свій процентиль. Відповідно, вибирається найвищий із них. Це буде кінцевий процентиль наукового журналу в Scopus.
Для всіх фахівців, які мають науковий або академічний ступінь, розуміти інформацію, описану в цій статті, дуже важливо, щоб мати можливість користуватися базою Scopus ефективно. Для кожного такого експерта своєї галузі важливо мати два наукові матеріали у вигляді статті, опублікованої в науковому журналі міжнародного рівня, що рецензується, який є в базі Scopus. Але це не єдина вимога. Процентиль за рейтингом СайтСкор має бути не меншим за показник 35 в одній з наукових областей.
Щодо військових, фахівців вищих військових закладів, наукових організацій чи спеціальних навчальних закладів, то там дещо інша вимога. Має бути 3 наукові статті, процентиль яких у Scopus має значення не менше 50.
Розглянемо з прикладу. Якщо йдеться про володаря наукового ступеня, то науковий журнал для публікації матеріалів не відповідає вимогам, коли його відсоток у кожній з областей бази менший за 35. Наприклад, значення 37 у Scopus підходить, а 34 – ні.
Розуміння цих механізмів дає змогу користуватися базою Скопус ефективно.