Наукометрична база Scopus є прикладом солідності та авторитетності у науковому світі. Незважаючи на те, що ця база була створена відносно нещодавньому 2004 році, вона встигла стати найбільшою у світі за обсягом представленого контенту. Коли видання потрапляє до Scopus, це свідчить про його авторитетність. У цьому журналі престижно публікувати свої наукові розробки.
До цієї бази справді складно потрапити з огляду на високі стандарти відбору. Але в той же час, з неї легко випасти, якщо на якомусь із етапів свого існування видання починає відходити від цих стандартів – наприклад, демонструє нетипову поведінку, яка проявляється у надзвичайно великій публікаційній активності, більших показниках плагіату та самоцитування у статтях. Швидке рецензування та негативні відгуки про видання також можуть стати причиною цього. У таких випадках видання отримує попередження, а якщо в його діяльності не відбувається позитивних змін, воно може зрештою перестати індексуватись.
Щоб видання могло потрапити до Scopus, воно має відповідати низці критеріїв. Серед них:
📌 номер ISSN;
📌 належна реєстрація;
📌 контент, що рецензується, що входить до змістовної частини;
📌 актуальність матеріалу не лише для країни, де започатковано видання, а й для міжнародної аудиторії;
📌 доступний для розуміння контенту;
📌 анотація англійською;
📌 заяву з етичних питань у видавничих аспектах.
Тільки за таких умов видання може розраховувати на схвальне рішення щодо індексації у Скопуса.
Щоб подивитися, які видання входять до бази Скопус, потрібно зайти на сайт видавництва Elsevier, який її заснував. Там можна завантажити файл у форматі Excel. У ньому відображатимуться всі назви видань.
Якщо ми говоримо про українські журнали в базі даних Scopus та/або іншу наукометричну базу Web of Science, яка є другою у світі за обсягами опублікованого контенту, то станом на 23 вересня цього року таких видань було 145.
Різноманітні метрики цитування є допоміжними інструментами, які дозволяють оцінити діяльність наукового журналу, що індексується у базі Скопус. Однією з таких метриків є SNIP. Цей інструмент є ще з 2010 року, а запропонував Хенк Моед, професор Лейденського університету.
Через 2 роки цей показник був дещо трансформований, внаслідок чого функціонувати він продовжив, але сама методологія обчислення зазнала змін.
Метрика SNIP базується на вимірі різниці у ймовірності цитування та різниці предметних галузей. Для обчислення показників SNIP характерні такі ознаки:
📌 незалежність від покриття бази;
📌 3-річне вікно цитування;
📌облік винятково рецензованих робіт;
📌 однакова вага всіх цитат.
Розробники бази Скопус вважають, що більша кількість даних для оцінки видання робить таку оцінку об'єктивнішою. Що ж до SNIP, то з його допомогою можна добре порівнювати матеріали з різних областей, бачити вплив посилань на показники цитування.
Якщо говорити українські журнали у Скопусі, то серед цих видань варто відзначити:
✅ Progress in Physics of Metals;
✅ Problems and Perspectives in Management;
✅ East European Journal of Psycholinguistics;
✅ Psycholinguistics;
✅ Matematychni Studii.
Розглянемо докладніше кожен із них. До речі, ці видання визнані не лише в Україні, а й на міжнародному рівні. Вони мають попит у вчених з різних країн.
Отже, видання Progress in Physics of Metals було засноване 2000 року. 2018 року відбулася його перереєстрація. У цей час видання й отримало нинішню назву, адже до цього воно називалося «Успіхи фізики металів». Тематика видання зосереджена навколо експериментальних та технічних досліджень у напрямку фізики металів, а також інших речовин з металевими та напівметалевими властивостями. Журнал потрапив у квартиль Q1. Започаткувало це видання НАН України.
Видання Problems and Perspectives in Management видається у Сумах і має періодичність один раз на квартал. Воно зачіпає різні теми в галузі менеджменту – починаючи з управлінських процесів на державному рівні і завершуючи керівництвом компаній. Як і попереднє видання цей журнал має квартиль Q1.
Журнал East European Journal of Psycholinguistics має квартиль Q3 і виходить у Луцьку. «Східноєвропейський журнал психолінгвістики» виходить у червні та грудні. Запрошеним редактором є Джошуа Хартшорн із Бостона. Найближчий спецвипуск видання буде присвячений такій тематиці, як «Мова та війна».
Видання Psycholinguistics має квартиль Q2. Воно виходить у Переяславі. Його видає Університет Григорія Сковороди. Видання спеціалізується як на теоретичних, так і прикладних аспектах психолінгвістики. Журнал включає широкий спектр тем у межах обраного напряму та має попит у вчених з різних країн.
Журнал Matematychni Studii виходить у Львові та має квартиль Q3. Його видає Львівський національний університет ім. Івана Франка. Видання виходить у світ щокварталу. Воно видається англійською мовою, але за рішенням редакційної колегії можуть прийматися статті українською, німецькою та французькою.
Підбиваючи підсумки…
Тож якщо говорити про українські видання, які індексуються в базі Скопус, то їх досить багато. Вітчизняна наука гідно представлена на міжнародному рівні та відкрита для співпраці. Є видання, які мають попит серед вчених з різних країн.
Зважаючи на те, що згадана наукометрична база висуває жорсткі критерії кожному індексованому виданню, публікуватися в цих журналах престижно. Такі публікації відкривають перед вченими великі перспективи. Вчені можуть впевнено претендувати на престижні гранти, мати більше шансів на вдалий захист дисертацій та бути шановними членами міжнародної наукової спільноти.