Оновлення правил формування Переліку наукових фахових видань України розділило науковий простір на «до» та «після». Бальна система оцінювання видань змусила аспірантів, докторантів та здобувачів вчених звань переглянути свої публікаційні стратегії. Розбираємося, що означають бали журналів для спецради, як вони розраховуються та як безпечно спланувати вихід статті до захисту.
Нормативне перезавантаження: новий трирічний цикл
Реформа фахових видань стартувала із затвердження нової редакції Порядку формування Переліку — наказ МОН № 56 від 19 січня 2026 року, зареєстрований у Мін’юсті 28 січня 2026 року за № 129/45523. Логічним завершенням цього етапу став наказ МОН від 10 червня 2026 року, який затвердив актуальний список журналів Категорії «Б» строком на три роки — з 1 червня 2026 року до 31 травня 2029 року.
Ключові факти реформи:
Наступна кампанія подання заявок через систему URIS відбудеться лише у 2029 році. Якщо журнал не потрапив до списку зараз — він залишається поза межами фахових мінімум на три роки.
До оновленого Переліку увійшли 1 298 наукових видань, розподілених за 15 науковими кластерами.
Видання, які не пройшли відбір, у 2025 році продукували понад 28% усього наукового контенту Категорії «Б» — тобто майже третина всіх публікацій виходила в журналах, що не відповідали новим вимогам.
Анатомія бальної оцінки: за що журнал отримує 30 балів
Рейтинг кожного журналу розраховується за шкалою від 0 до 30 балів у межах наукових кластерів. Прохідний поріг для отримання Категорії «Б» становить 9 балів — 30% від максимуму.
Ось повна офіційна таблиця критеріїв згідно з Додатком 4 до Порядку:
| Критерій | Бали |
|---|---|
| Відкритий «діамантовий» доступ — безоплатний і для автора, і для читача, для всіх статей та випусків | 5 |
| Цитованість у Scopus / Web of Science — частка статей, процитованих за два попередні роки: понад 10% / понад 25% | 2 / 4 |
| Звільнення від оплати для аспірантів — здобувачі третього рівня бюджетної форми, які публікуються одноосібно | 3 |
| Включення до DOAJ — директорії видань відкритого доступу | 3 |
| Частка іноземних авторів — публікації авторів-нерезидентів: понад 10% / понад 25% | 1 / 3 |
| Різноманітність авторського складу — частка авторів з однієї установи: не більше 50% / не більше 25% | 2 / 3 |
| Депонування в репозитаріях — видавець дозволяє автору зберігати остаточну версію статті (AAM) у відкритому репозитарії | 2 |
| Частка DOI у списках літератури — понад 25% / понад 50% | 1 / 2 |
| Політика щодо відкритих даних — наявність FAIR-даних з DOI у метаданих статті | 1 |
| Політика етичних висновків — для досліджень із залученням людей, тварин чи персональних даних | 1 |
| Програмне забезпечення для рецензування — підтвердження комунікації автор–редактор–рецензент | 1 |
| Реєстрація в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа | 1 |
| Реєстрація видавця в ROR | 1 |
Діапазон реальних оцінок у затвердженому рейтингу склав від 2 до 26 балів. Найвищий результат — 26 балів — отримали два видання. Лише 27% журналів перетнули позначку у 15+ балів.
незалежно від балів, видання не допускається до Переліку, якщо в його редколегії менше 9 вчених (з них мінімум 2 іноземці), якщо відсутня політика щодо ШІ (вимога Закону № 4742-IX «Про академічну доброчесність») або якщо до роботи залучені представники рф чи рб.
Бали журналу vs зарахування статті: чи впливає оцінка на результат
Головне практичне питання для науковця:
Якщо я опублікую статтю в журналі з 10 балами, чи зарахується вона так само, як стаття з журналу з 25 балами?
З юридичного погляду — так, зарахується на однакових підставах. І це стосується всіх сценаріїв, для яких потрібна фахова публікація.
Для захисту дисертації. Разові спеціалізовані вчені ради приймають публікацію якщо видання перебувало у Категорії «Б» на дату виходу статті. Бали значення не мають.
Для отримання вченого звання. Атестаційна колегія МОН при присвоєнні звань доцента чи професора керується тим самим принципом — журнал має бути у Переліку за відповідною спеціальністю. Внутрішньої градації всередині категорії не існує.
Для звітності та KPI. Університети зараховують публікації у фахових виданнях Категорії «Б» до наукового рейтингу викладача незалежно від того, скільки балів набрав журнал. Для звітів кафедри та річної атестації важливий сам факт фаховості видання.
Для ліцензування та акредитації спеціальностей. Публікації науково-педагогічних працівників у фахових виданнях враховуються при формуванні кадрового складу — і тут теж діє єдиний статус Категорії «Б» без розподілу за балами.
Що дійсно має значення незалежно від сценарію
Активний DOI. Стаття зараховується лише за наявності робочого цифрового ідентифікатора. Без DOI публікація не існує для наукометричних систем.
Відповідність спеціальності. Журнал має бути фаховим саме за вашим шифром спеціальності, а не просто входити до Переліку. Після реформи багато видань звузили перелік спеціальностей — перевіряти обов’язково.
Дата виходу випуску. Видання має перебувати у Переліку саме на момент публікації. Якщо журнал вилетів після виходу вашої статті — публікація залишається чинною. Але якщо він вилетів до виходу номера — стаття не зарахується.
То в чому тоді різниця між журналом на 10 і на 25 балів?
Різниця не в юридичному статусі, а в ризику.
Журнал з 25 балами має реальний запас міцності: сильну редколегію, міжнародних авторів, цитованість, прозорі політики. Він переживе щорічний моніторинг МОН без проблем.
Журнал з 10 балами ледве подолав поріг входу. Будь-яке порушення під час перевірки — прострочена APC-політика, вибулий член редколегії, перевищення обсягу публікацій — і видання виключають з Переліку. А це означає, що ваша стаття, подана до редакції у вересні і запланована на грудневий номер, може вийти в журналі якого вже немає у Переліку.
Плюс до цього — журнали з високими балами мають вищий рівень відбору і довші черги, але й вищу репутаційну вагу. Публікація там виглядає солідніше в CV, у звіті перед грантодавцем чи при поданні на конкурс.
Напишіть назву — бот покаже бали за списком МОН 2026, науковий кластер та точні спеціальності. Без пошуку в багатосторінкових PDF.
Ризики науковця у 2026–2029 роках
Нові правила сформували специфічні підводні камені, які можуть зірвати графік виходу публікації.
«Ефект вузького горла» через правило +50%. Новий Порядок забороняє журналам збільшувати річний обсяг опублікованих статей більш ніж на 50% порівняно з попереднім роком. Видання більше не можуть випускати роздуті томи по 100 статей, щоб задовольнити попит.
Черги від 6 до 12 місяців. Закриття видань, які продукували понад 28% усього обсягу статей Категорії «Б», спричинило перевантаження якісних редакцій. Подавати статтю за місяць до дедлайну більше неможливо.
Щорічний моніторинг МОН. Фаховий статус видання на 2026–2029 роки не є непохитним. Порушення APC-політики, маніпуляції з датами рецензування або перевищення ліміту публікацій призводять до виключення журналу з Переліку під час щорічної перевірки. Перша така перевірка відбудеться вже до кінця 2026 року — і журнали з мінімальними балами потраплять під удар першими.
Зміна профілю спеціальностей. Багато мультидисциплінарних журналів були змушені звузити спеціальності в межах одного наукового кластеру. Якщо журнал був фаховим за вашим шифром у 2025 році — це не гарантує автоматичного збереження цієї спеціальності у новому наказі.
Алгоритм безпечного вибору журналу
Перед подачею рукопису виконайте чотири обов’язкові кроки.
Звірте спеціальність у першоджерелі. Перевірте додаток до наказу МОН або профіль журналу в Реєстрі наукових видань. Шукайте свій точний шифр спеціальності, а не лише назву видання.
Перевірте бали журналу. Видання з балами нижче 13 знаходяться в зоні ризику при щорічному моніторингу. Найшвидший спосіб дізнатись бал — чат-бот Лео.
Оцініть графік виходу. Запитуйте в редакції офіційне підтвердження планового номера та орієнтовну дату присвоєння DOI.
Уникайте посередників із «гарантією за 3 дні». Якщо журнал пропонує вихід статті за тиждень без рецензування — це прямий маркер порушення вимог МОН і ризик делістингу видання.
Якщо ваш дедлайн не терпить затримок, а публікація потрібна для вчасного захисту дисертації, отримання вченого звання чи проходження атестації — довірте процес професіоналам.
аудит за оновленим наказом МОН з перевіркою балів журналу та його стійкості до щорічного моніторингу.
аудит тексту на вимоги академічної доброчесності, структуру IMRAD, коректність бібліографічних посилань та оформлення DOI.
офіційне супроводження рукопису до моменту публікації, індексації та присвоєння активного DOI.
Безкоштовно, без зобов’язань. Відповідаємо протягом дня.
Висновки для авторів
Бали фахових журналів у 2026 році — це насамперед інструмент державної селекції та маркер стійкості самого видання, а не дискримінаційний бар’єр. Для успішного захисту, отримання вченого звання чи виконання KPI достатньо, щоб журнал входив до офіційного Переліку за вашою спеціальністю на момент виходу випуску та коректно присвоїв статті DOI.
Але це не означає, що бали не мають значення. Журнал з мінімальним балом може вилетіти з Переліку під час найближчого моніторингу — і тоді публікація в ньому втратить сенс. Тому перевіряти бали видання перед подачею статті — це не формальність, а елементарна страховка.
Головний виклик оновленого циклу 2026–2029 років полягає в дефіциті публікаційних місць та довгих чергах на рецензування. Плануйте вихід публікацій щонайменше за 6–9 місяців до потрібної дати, регулярно звіряйте статус видань у реєстрах та використовуйте автоматизовані інструменти перевірки перед передачею рукопису до редакції.
