У світі існують дві великі системи: Scopus і Web of Science. Обидві вважаються однаково значущими, але кожна має свої плюси і мінуси, особливості використання тощо. Для України більш актуальним залишається Scopus з ряду причин, про які йтиметься далі.
Scopus: коротка інформація
Система Scopus розпочала свою роботу в 2004 році. Її незмінний власник — Elsevier. База даних створювалася як альтернатива Web of Science. Оскільки індексовані матеріали WoS часто стосувалися переважно соціальних, технічних і природничих наук, багато дослідників говорили про створення нової платформи.
Система Scopus організована трохи інакше. Вона являє собою не просто бібліографічну базу даних, а й інструмент, який дозволяє відстежувати цитованість статей, опублікованих у наукових журналах.
Всього в базу даних Scopus включено 18 тисяч видань, у тому числі з технічних дисциплін, медичних і гуманітарних наук. Індексуються не тільки наукові журнали, але й опубліковані матеріали конференцій, а також серійні книжкові видання.
Web of Science: коротка інформація
Платформа Web of Science була створена в 1960-ті роки і до 2016 року належала компанії Thomas Reuters. Зараз її власник — Clarivate Analytics. На цій платформі розміщені бази наукової літератури та патентів, що охоплюють усі наукові галузі. Їх налічується 250 тисяч. Це не тільки технічні дисципліни, а й природничі, суспільні науки, дослідження в галузі мистецтв.
Ядро цієї платформи — наукометрична база даних, а вона включає в себе понад 18 тисяч провідних журналів. Їх архіви містять публікації, починаючи з 1900 року. На платформі присутні й українські видання.
Основні відмінності систем
Хоча Scopus і Web of Science вважаються приблизно рівними за значимістю і відповідають усім критеріям якості, між ними все-таки є різниця, яка може вплинути на вибір.
Основні критерії:
- Охоплення та обсяг матеріалу. За обсягом лідером є Web of Science, оскільки ця наукометрична база існує з 1961 року і залишається найстарішою в світі. Не дивно, що за ці роки база накопичила понад 50 млн. робіт, причому це не тільки журнальні статті, а й монографії, патенти, записи конференцій (їх налічується 120 тисяч). Але сукупна кількість записів у Scopus щорічно зростає в середньому на 2-3 млн. штук. Крім того, здебільшого її база перетинається з Web of Science (скорочено WoS) і дублює її.
- Механізм оцінки. Scopus використовує індекс Гірша, який став важливою оцінкою діяльності навчального закладу. Стосовно конкретного автора ця платформа використовує індекс цитування. Цей показник у науковому світі є найбільш універсальним і затребуваним. Журнали WoS використовують менш універсальні імпакт-фактори. Конкуруюча платформа їх також використовує, але тільки в певних випадках.
- Зручність використання. WoS — більш стара і консервативна платформа, використовувати її не так зручно, як Scopus, де автор може зареєструватися в особистому кабінеті і отримати унікальний ID. Надалі за цим кодом можна буде легко знайти його роботи. Також Scopus може похвалитися більш глибоким інтерфейсом. Тематический охват. Хотя обе базы многовекторные и охватывают практически все области человеческих знаний, Scopus содержит больше материалов по гуманитарным направлениям, а WoS — больше публикаций по точным наукам. Но это деление условно, поскольку политика платформ не предполагает ограничений по теме. И на уровень авторитетности публикации это тоже не повлияет. Просто такое соотношение укажет соискателю на уровень конкуренции, с которым он столкнется при подаче заявки.
- Глибина цитування та можливості платформ. Більш глибоке цитування та обширний зміст у Web of Science, при цьому Scopus, як більш нова база, робить акцент на матеріалах за кілька останніх років.
- Система квартилів. Є в обох майданчиках. Але в Scopus вона яскраво виражена, її значення можна дізнатися через процентиль або систему Scimago. У WoS систему квартилів дізнатися набагато складніше.Выбор следует делать, исходя из описанных факторов. Но украинским ученым будет удобнее работать с системой Scopus.
Причини, чому Scopus в Україні більш затребуваний, ніж Web of Science
Оптимізація наукової діяльності досягається за рахунок того, що за допомогою бази даних та інструментів, наданих системою Scopus, вчений може стежити за новими публікаціями в сфері, що його цікавить, знаходити експертів у суміжних галузях, шукати нещодавно з’явилися напрямки. Доступ до цих досліджень створює здорову конкуренцію в науці. При цьому кожній авторській роботі система гарантує цілісність і захист від несанкціонованих дій.
Міністерство освіти України наполягає на розміщенні наукових робіт на базі Scopus. Відповідно університети вимагають більше публікацій в Scopus від викладачів і вчених. У деяких університетах в контрактах чітко прописано, що зараховується тільки публікація в Scopus.
Основні причини, за якими Міністерство освіти наполягає на публікації саме в Scopus:
- Більшість авторитетних наукових журналів України (в першу чергу ті, що видаються інститутами Національної академії наук), індексовані саме в Scopus і мають вищі квартилі.
- Система квартилів, тобто бібліометричних показників, які відображають рівень цитованості, більше виражена в системі Scopus. Платформа WoS також використовує систему квартилів, але вона не так чітко виражена і менш універсальна. Більш об’єктивне уявлення про цитованість за цією системою дає Scopus, а конкретні значення показників — це те, заради чого вчений і публікується в рейтингових журналах. Ці індекси впливають на його репутацію і на схвалення заявок на гранти.
- Щорічно платформа Scopus публікує рейтинг університетів. Це дуже важливо для ВНЗ, оскільки відображає рівень їхньої реальної наукової діяльності. І тим, хто має вищий рейтинг, простіше отримати фінансування для нових проектів. Є й інші привілеї, які отримують лідери рейтингу. У системі Scopus передбачені профілі не тільки для авторів, але й для навчальних закладів. Але це свого роду привілей, який доступний тільки тим ВНЗ, співробітники яких розмістили на платформі певну кількість публікацій. У профілі відображається рейтинг. Університети ранжують за індексом Гірша. Цей показник розраховують на основі кількості наукових публікацій та їх цитованості. Тому чим більше представників університету опублікує свої статті у виданнях платформи Scopus, тим вищі шанси на те, що навчальний заклад підніметься на нові позиції в таблиці.
- І остання причина – Скопус щорічно виставляє рейтинги для кожної країни за кількістю публікацій. Звичайно, кожна країна хоче бути однією з кращих. Адже чим вище країна в рейтингу за кількістю публікацій, тим більше у неї шансів на залучення інвестицій у наукові розробки, грантів тощо.
Цей список публікує дочірня компанія Scopus – Scimago.
